Куди ти йдеш?.. PDF Друк e-mail
Субота, 06 травня 2017, 09:47

sestry1Наближається неділя Доброго Пастиря – день молитви про покликання до священицького та чернечого служіння. З цієї нагоди 5-6 травня в Бердичеві відбулася ніч молитви про розпізнання покликання, тема якої звучала: «Побуджені Святим Духом до місії». Ми з молоддю з парафії Народження Пресвятої Діви Марії, що в Мацьківцях,  також взяли участь в цій події. Слово, яке Господь приготував на цю ніч для мене, спонукало мене, щоб затриматись і задуматись над моїм власним покликанням, чим, власне, і хочу з вами поділитись.

Під час однієї з конференцій я на хвилину вийшла з храму, і будучи вже на порозі я почула слова, які власне в цей момент сказав бр. Сергій Кіппа OFMCap, який проголошував цю конференцію. Ці слова звучали: «Куди ти йдеш?». Я одразу зупинилась, мені навіть прийшла думка, що можливо брат помітив, що я виходжу з храму і хотів мене цими словами затримати (якби дивним це не виглядало). Я обернулась, але брат продовжував далі говорити конференцію, я зрозуміла, що він не говорив цього конкретно до мене, і більше того, я навіть не знала, в якому контексті були сказані ці слова. Я знала одне: ці слова були точно до мене. Пізніше це питання постійно крутилось в моїй голові: «Куди ти йдеш?». Я запитувала: «Боже, що означають ці слова?». Я почала робити певний аналіз, чи можливо я йду «не туди»? Можливо десь треба звернути? Але при цих роздумах я відчувала повний спокій стосовно обраної мною життєвої дороги, а також щодо конкретних рішень і дій, які товаришують мені в дорозі за Ісусом сьогодні. Я зрозуміла, що справа не в неправильному напрямку, але в свідомості. Чи я знаю, куди я йду? Чи я не звикла д цієї дороги так, що вже й забула, за ким і куди йшла? Ісус не хоче від мене лише сухого тривання в колись прийнятих рішеннях, Він запрошує мене до того, щоб вибирати кожного дня наново. Щоб мій свідомий вибір вносив свіжість і смак в моє життя. Щоб бути відкритою на натхнення Святого Духа, який є постійно той самий і одночасно постійно новий, повний свіжості.

sestry

Господь вів мене далі в моїх роздумах протягом цієї ночі молитви. Наступне, що затримало мою увагу, було Євангеліє з дня, а особливо той момент, в якому Ісус запитує учнів: «Невже й ви бажаєте відступитися?» (Йн. 6, 67) Колись, ще в новіціаті, Господь міцно промовив до мене цим словом, показуючи мені на свободу вибору, яку я маю. Я можу відійти в кожній хвилині, Він мене не тримає і ні до чого не змушує. Він зрадіє, коли я залишусь, але одночасно дає мені свободу. Це слово наповнило мене великою вдячністю, за те, що Отець обдаровує мене таким великим даром, яким чинить мене подібною до Себе самого, даром вільного вибору. А з іншого боку, ця свобода несе з собою певний ризик, що можна прийняти неправильне рішення. Зворушує мене те, що попри цей ризик, Господь в своїй безмежній любові не обмежує свободи вибору людини, моєї свободи. Господь хоче, щоб я була вільною, як Він. Щоб я була щасливою, як Він. Щоб я не боялась падати і робити помилки, щоб дозволила собі вчитись, а Він завжди буде зі мною. Трохи лякає мене можливо те, що я не вмію бути вільно. Я як рабиня, яку продавали на невільницькому ринку. Підійшов один багатий Пан, і купив мене, а потім сказав мені: «Йди, ти вільна, ти вже більше не рабиня.» Але я не знаю, як бути вільною, я все життя жила як рабиня, я не вмію бути вільною. Тож я сама дуже швидко повернуся в рабство, в схему мені знайому. Або ж маю інший вибір – просити Пана, який мене викупив, щоб навчив мене, як бути вільною, щоб допоміг мені жити по-новому. Отож, я в дорозі до свободи, до життя в повноті, якого прагне для мене Бог.

sestry2

Пригадується мені одна історія, яку я прочитала десь сім років тому. Це історія про Доброго Пастиря, який з турботою піклувався про своїх овець. Було серед овець мале ягня, котре з великою цікавістю заглядало через щілину в огорожі. Його цікавило, що ж там, за пагорбом. І одного разу воно просковзнуло крізь цю щілину, щоб самому здобути новий досвід, самому пізнати світ. Далі історія розповідає про те, як ягня заплуталось у тернях і ледь не втратило життя через вовків, але на допомогу прийшов Добрий Пастир. Він приніс ягня назад у безпечне місце. І всі вівці думали, що пастир заб’є дошками цю щілину в огорожі. Але на здивування всього стада, Пастир так цього ніколи і не зробив, залишаючи свободу своїм улюбленим овечкам.

1993_11419_b10a2d7d34

В Євангелії з неділі Доброго Пастиря читаємо: «…кличе він своїх овець на ім’я, і виводить їх. А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним,бо голос його знають.» (Йн. 10, 3-4). Ці слова спонукають мене просити Господа, мого Доброго Пастиря, щоб виводив мене з моїх обмежень, страхів, упереджень, слабкостей і гріхів. Щоб вчив мене, як бути вільною, як бути щасливою, як бути подібною до Нього. Щоб пригадував мені «куди я йду», і за Ким я йду. Хто є моїм Пастирем, з яким не загину в долині смерті, ані не злякаюсь моїх противників, але під Його проводом спочину на зеленому пасовиську, біля джерела води життя. Веди мене, мій Добрий Пастирю.

с. Вікторія Саркісян, SSpS

Фото пастиря взято з сайтуhttp://www.vcc.ru/

 

Відео

              

Друзі

S5 Box