«Християнський курорт для дітей №1» aбо «Канікули з власною історією» PDF Друк e-mail
Понеділок, 19 серпня 2013, 07:53

werbowecСезон літніх оаз для дітей у с.Вербовець у розпалі!

С. Вербовець, Вінничина. Традиційно кожного літа біля монастиря Сестер Служниць Святого Духа досить гамірно, бо з різних куточків України зїзджаються діти та молодь, щоб взяти участь у літньому християнському таборі. Вже понад двадцять років сестри організовують «оази» - так називають тут дитячі табори, у який на один заїзд на 7днів (а їх протягом літа зазвичай сім) приїзджає близько 40 дітей. В цьому їм допомагають священики, зокрема вербісти – місіонери зі Згромадження Божого Слова, які опікуються місцевою парафією Св. Архангела Михаїла, а також волонтери-аніматори.
Невелике село, що налічує близько 600 мешканців, розкинулось на зелених подільських пагорбах. Зі своїми гарними краєвидами, чистим повітрям та мінеральним джерелом «Регіна», що має свій витік недалеко у лісі, - Вербовець не поступається іменитим карпатським курортам. Проте, не лише краса природи вабить сюди дітей, багато з яких неодноразово сюди приїжджає. Здається, сам Господь вибрав місце відпочинку для своїх дітей.
Ще в часи Радянського Союзу, за рік до проголошення України незалежною державою, у хроніці Згромадження Сестер Служниць Святого Духа зявився напис:
«15.06.90 – У Вербовці розпочалася оаза для молоді, яку провадив о. Ярослав зі Згромадження Христа-Царя та с.Луція-Йоанна SSpS . В оазі взяло участь 25 дівчат і хлопців. Це була перша подібна оаза тут на українській землі. Зібралася молодь з різних частин Вінницької області. Це був для них час молитви та відпочинку з Богом.»
Перший табір тривав чотирнадцять днів.Наступного літа заїздів було два, кількість учасників збільшувалася з року в рік, хоча у ті 90ті умови у таборі були значно простішими, ніж зараз: діти спали в храмі, декому навіть доводилось спати на горищі, обіди варили на польовій кухні, столова розміщувалася просто неба або під шатром.
«Це були незабутні роки! – з радістю згадує Олександр, молодий чоловік років за тридцять, який нераз відпочивав на оазі. – Табори тих часів були веселими. Ми творили багато витівок, за які нам час від часу діставалося. У Вербовці на оазі я познайомився зі своєю майбутньою дружиною! Вона мені тоді сподобалася. Ми не бачилися десять років, а потів вона мене знайшла. Ось така історія!» - з блиском в очах, захоплено розповідає Олександр. Тепер разом з дружиною вони належать до руху «Домашня Церква», є практикуючими християнами, беруть участь у реколекціях.
Схоже, після двадцяти років існування канікули у таборі є неменш веселими та пізнавальними. Це підтверджує і друг Олександра, Микола - високий молодий чоловік з чіткими рисами обличчя та довгим волоссям. Його батьки живуть неподалік монастиря, і хоча Микола  вже давно виріс з віку відпочиваючих тут дітей, проте час від часу навідується на оази, наприклад коли потрібно допомогти. Так на минулій оазі одного вечора довелось побути звукорежисером. Діти саме були учасниками власного шоу із серії «Україна має талант». На колінах у Миколи маленька донечка Софійка – вона радо спостерігає за дітьми, що виступають, жваво аплодує їм. Так у Вербовці обєднуться покоління тих, хто з Богом проводить свої канікули.
Діти не перестають дивувати своїми здібностями. Четверо місіонерок разом з аніматорами - молоддю, яка допомагає у праці в таборі, роблять багато, щоб розкривати та розвивати таланти дітей через різні конкурси, театральні вистави та змагання, козацькі розваги.
С. Вікторія проводить майстер-класи з прикладного мистецтва та ручної праці.
Протягом попереднього тижня, окрім забав та ігор, які є невідємною складовою в розпорядку дня, діти мандрували сторінками Біблії разом з історичними постатями: Авраамом, Йосипом, Мойсеєм, Давидом, Марією та Петром. Розуміти цих людей, аналізувати їх віру, дії та слова, збагачуватись їхнім досвідом, на минулій, третій цього сезону оазі, допомагав дітям о. Юстин Міщенко OSPPE з Броварів, який проголошував Слово Боже для юних слухачів
Ранкові та вечірні молитви, щоденна Служба Божа, Святе Причастя, сповідь, конференції – все це наближає дітей до Бога, вони відкривають для себе Його по-новому, як Того, Хто є близько людини і Хто безмежно її любить.
Черговий заїзд у таборі у с. Вербовець завершився. Діти порозїжджались додому. Декілька днів на території монастиря буде панувати тиша. За чашкою кави сестри разом з аніматорами з посмішкою згадують різні ситуації, із захопленням діляться враженнями про події минулих днів. Кожен вірить, що цей час оази залишить в серцях ту зернинку віри, яка проросте і в свій час принесе плід, так як дає плоди зерно, посіяне на перших таборах у Вербовці, утверджуючи думку, що найгарніший відпочинок – це канікули з Богом.
с. Тетяна Богославець SSpS

Едіта Улман

 

 

Відео

              

Друзі

S5 Box