Кожна людина – це окрема книга, яку пише Бог PDF Друк e-mail
Неділя, 01 листопада 2015, 09:03

retreat0В Провінційному Домі Сестер Служниць Святого Духа в м. Бориспіль від 26 до 29 жовтня проходили реколекції про розпізнання покликання для дівчат. В них взяло участь 10 дівчат з різних міст України – з Києва, Борисполя, Жмеринки, Хмельницького, Нової Ушиці та с. Мацьківці, Хмельницької області. Реколекції проводили сестри, а також Бр. Блажей Суска OFM Cap.

«Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая» - цими словами з книги пророка Йони розпочалася перша конференція, яку проголосив бр. Блажей . «Слово Господнє надійшло, приїхало до Йони, тобто до вас. Я привіз вам Слово від Бога. Біблія це Слово Бога в житті людини, в твоєму житті. Тому Бог керує слово і Він є тут найважливіший, не я, не ти, не твої проблеми. Тому, якщо Бог перший полюбив нас, то Він і посилає своє Слово щоб ти мала досвідчення любові. І так як Слово було скероване до конкретної людини, який жив в певному часі, у нього був батько, родина, конкретна історія життя, тому й сьогодні Бог керує Своє Слово до Тебе, яка маєш свою історію життя. Так як кожна людина – це окрема книга, яку пише Бог». Після цього брат запросив присутніх назвати своє ім’я, свою історію, тобто Біблію. Після того як кожна розповіла про себе, то закінчувала словами: Слово Боже, а всі відповідали: Богу подяка.

Метою цих ре колекцій було почути голос Бога, який промовляє, тому багато часу було відведено на молитву і читання Святого Письма. Однією з форм молитви була скрутація, тобто молитовне читання Божого Слова, також, по бажанню самих реколектанток, була нічна адорація, молитва Літургії Годин, молитва прославлення і звичайно щоденна Служба Божа і сповідь. Окрім цього під час перерви на чай і вільному часі була можливість поспілкуватися з сестрами, задати їм різноманітні запитання на тему покликання і не тільки. Була зроблена скринька для запитань, де можна було писати ті запитання, які хвилюють. С. Доріс Гаврийолек на одній з таких зустрічей поділилась своєю історією покликання. Також не забракло спільного відпочинку, співання пісень, навіть при митті посуду. В перший і останній день реколекцій дівчата відвідали місцеву парафію Переображення Господнього в м. Бориспіль, в якій служать брати францисканці конвентуальні і сестри, та взяли участь в Службі Божій та Розарієвому молебні.

 

На закінчення часу духовних вправ, учасниці поділись своїм досвідченням Бога в цих днях. Це були насправді зворушливі свідчення, коли дійсно можна було бачити Бога і Його діяння. Деякі з цих свідоцтв:

Слава Ісусу Христу!
Сестри Таня та Віка, дякую Вам за ці реколекції. Дуже рада, що я була запрошенна та приймала участь в них.  Хоча я і не дуже хотіла, бо говорилось що всі реколекції будуть з Святим Письмом та роздумами над Словом, а я з ним не на ти, нажаль. Я більше люблю послухати когось, якісь свідчення, подивитись фільми про святих, поспівати, хоч і голосу нема, таким чином прославляти Господа та пізнавати Його. Наодинці залишатись з Богом, говорити з Ним, роздумавати над Його Словом це для мене щось дуже важке, дуже важко дається. В мене виникають такі питання як: "Боже, що ти хочеш мені сказати? Чому я Тебе не чую? Що я повинна робити? Для чого я взагалі тут?" але я не можу знайти відповіді. Я впевнена, що Господь відповідає мені на ці питання, але я не чую відповіді або боюсь її почути та закриваюсь від Нього. Боюсь прийняти найголовніше рішення в свому житті, боюсь помилитись. Але те що там було: конференції, проповіді, роздуми над Словом, чування, ділення, сама атмосфера доброти та любові, можливість сповіді, яка була пречудова, зустріч з сестричками та їх гостиність, Ваша щирість, доброта, віра - допомагає не здаватися та намагатись пізнавати Господа все більше та більше. Допомагає вірити в Нього, покладатись на Нього, довіряти своє життя Йому. Таких реколекцій в мене ще не було. Завдяки цим реколекціям я змогла трошки розібратися в собі, почути важливі для мене слова. Зрозуміла що я боюся почути, що боюсь визнати. Тепер я знаю, що мені потрібно в першу чергу змінити в собі. Дякую Вам! Дякую за Ваш час, та за Ваше рішення провести реколекції. За ваші свідчення. Я Вас люблю! Дивлячись на Вас, на Ваші справи, я бачу Господа.

Наталія Бережанська, 21 р., м. Нова Ушиця

 

Реколекції повністю змінили мій світогляд)
я почала більше часу приділяти щирій розмові з Богом)
Зрозуміла що раніше моя молитва скоріше була як обов'язок.. всі казали "треба молитися" і я молилася… Без всяких почуттів.. та зараз молитва без емоцій не обходится)
І я нарешті визначилася зі своїм покликанням)

Ілона Херувимова, 14 р., м. Хмельницький


Реколекції зміцнили мою віру. Я зрозуміла що Бог завжди зі мною,Він показував мені на правильний шлях,але я дуже часто відверталася від Нього. З кожним днем я наверталася та коли читала святе письмо Господь промовляв до мене. Раніше я сміялася з того,що можна було розмовляти з Богом,але під час реколекцій я зрозумула,що Він слухає мене. Кожен мій ранок починається з молитви,з читання Слова Божого,також день закінчується молитвою. Бог в мене тепер на 1 місці Життя стало легшим та проблеми почалися вирішуватися простіше. Я ще не докінця зрозуміла своє покликання,але сподіваюся найближчим часом Господь мене підскаже))

Вікторія Бондар, 14 р., с. Мацьківці,  Хмельницька обл.


Ну для себе я на реколекціях багато чого відкрила так як Господь відкрив мені очі на моє життя показав мої помилки страхи переживання. На нічному адорувані я відчула його я відчувала його присутність мені здавалось шо я чую його. Я відкрила серце для Ісуса віддала своє життя у його руки щоб він вершив мою долю.
Зараз у моєму житті великі зміни я набагато більше уваги приділяю Богові і за це йому дякую що він присутствує у моєму життя хоч з ним тяжко адже на твоєму шляху стає багато перешкод до Ісуса і до праведного життя!
Але після цих реколекцій я зрозуміла що з Богом все можливо!

Вероніка Суханюк, 15 р., м. Хмельницький


 Хм..Їдучи на реколекції, я не мала жодних запитань, переживань, взагалі нічого, просто їхала за новими відчуттями та друзями. Але, приїхавши в Бориспіль, познайомившись з дівчатами, я відчула певну присутність Бога в кожній з них. Наступного дня ми мали скрутацію і слова з Біблії (Втор. 4, 25-31) промовили до мене. Я нарешті змогла, вперше в моєму житті, почути Бога, відчути його присутність. Ці слова пробудили в мені такі величезні переживання… Я осмислила своє відношення до Бога й до нашого зв'язку з Ним і зрозуміла, що потрібно виправлятись, відновлювати цей непереривний зв'язок. На щастя, ми мали дві адорації, одна з них була нічна, і я змогла поговорити з Богом, перепросити в нього за скоєне мною та найцікавіше те, що я чула Господа - це така насолода для мене, адже я досвідчила присутності Бога в моєму житті та те, наскільки я потребую цього. Я дякую Господу за те, що він відкрив моє серце та вуха на Його слова. Ці реколекції докорінно змінили мій існування, як християнинки, я прибрала з мого життя непотрібні речі, які віддаляли мене від Бога, почала читати більше Слово Боже і найголовніше навчилася слухати. Нехай я не віднайшла своє покликання, але змогла відкритися Богу і впустити його в своє життя, надіюсь з часом Бог вкаже мені мою дорогу. Тому я дуже дякую с. Тані, с. Віці та бр.Блажею за те, що вони допомогли мені змінитися і нарешті почути Бога. Слово Боже!

Ліна Кубрак, 14 р., м. Бориспіль


«Шукайте Господа, покіль його можна знайти! Взивайте до нього, покіль Він близько!» Іс. 54, 6.

Слава Ісусу Христу! Сказати кілька слів за ці реколекції, таких як: було класно; є нові знайомства; які класні сестри і т. д. і не сказати де я відчула Бога, то для мене це те ж саме, що нічого не сказати!

Тут зі мною сталось багато речей, де я відчула присутність Бога, Його любов і милосердя. Але чомусь саме цей приклад зараз згадую.

Була ніч адорації. Нас було десятеро і дві сестри, які вели ці реколекції. Кожна отримала пів години в цю ніч адорації, де змогла на одинці побути з Богом, помолитись, поговорити з Ним, поплакати)). Але вийшло так, що одній дівчині випало адорувати цілу годину і вона була дуже щаслива цим. І я підійшла до неї і кажу: «Як тобі класно, ти можеш побути з Богом довше, я б теж так хотіла, бо мені замало лише пів години.» Сказавши це, я відчула сильне прагнення бути ближче до Бога.

Тут зі мною була подруга Наташа. І коли нас попросили записатися в список о якій годині ми будемо адорувати, то вийшло так, що після мене мала йти одні дівчина і після моя подруга. І я кажу Наташі: « Я б так хотіла, щоб ти була після мене, щоб саме з тобою помінятись.» Це були просто слова, навіть  не прохання.

Мій час адорації мав тривати з 03:30 до 04:00 ранку. Коли я зайшла в капличку, змінила дівчину і залишилась наодинці з Богом, то відчула безмірний спокій, не було відчуття втоми, не хотілось спати, хотілось лише щоб ось цих пів години не закінчувались, настільки було добре. Цей стан важко описати. В цей момент розмови з Ним я відчула  люблячого батька, друга, милосердного Отця і це все було якось воєдино, це було одним таким великим відчуттям. Поглянувши на годинник я побачила що моїх пів години закінчилось, а інша дівчина так і не прийшла, і я пробула там ще пів години до того часу коли вже Наташа змінила мене, яка була теж здивована що я ще там. І коли я повернулась до кімнати, то не могла заснути. Емоції переповнювали, це було щось прекрасне, неймовірне. Я зрозуміла, що отримала те, чого хотіла: мало було пів години – то ось тримай ще; хотіла щоб подруга змінила – то ось і Наташа міняє мене. Це щось неймовірне для мене.

Я завжди розумом знала що Господь завжди поруч і вислуховує мене і все необхідне дає. Але тут це було для мене настільки явним, непросто розуміла я це відчувала. Я так бажала побути з Ним, що Господь не зміг мені відмовити. І я знаю тепер, ще Він не може відмовити жодній людині, яка просить у Бога щось, яка прагне бачити Його у своєму житті, бо хоче щоб кожна особа на цій землі була щасливою.

На останок хочу нагадати слова із Святого Письма: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.» Мт. 7, 7-8.

Це є кусочок з моєї історії життя, яким з радістю ділюся з вами.  Слово Боже.

Оксана Лігоцька, 21 р., м. Нова Ушиця 


Реколекції - неймовірний час з'єднання з Богом. Ісус був присутній у кожній хвилинці, у кожній секунді,а це мене так підносило. Хотілося змінюватися і ділитися тією любов'ю, що подарував мені Ісус зі всіма:) Брат Блажей, що провадив конференції дав зрозуміти, що все у житті не просто так! на все воля Божа. Це Господь провадить нас у житті. Загалом, під час реколекцій відкрила для себе багато нового. Наприклад, скрутація - ооооо це щось неймовірне!!! сам Господь промовляв до кожного з нас через Святе Письмо. Після реколекцій змінилися думки, й змінилася сама я. Я стала ближчою до Господа - Царя мого життя. Сподіваюся,що цей запал, який маю після реколекцій, не згасне. Дуже вірю, що ще багато буде змін у моєму житті, завдячуючи цим реколекціям. Дуже вдячна сестрам за цей час. Вони стали для мене свідченням любові Господа! дуже рада, що провела цей час канікул з ними, з Господом!

Катя Лучко, 15р., м. Жмеринка


Після реколекцій дівчата мали змогу поїхати в Київ на екскурсію, так як більшість з них вперше були в Києві і відвідати Майдан Незалежності, помолитися за всіх загиблих під час Революції Гідності і в зоні АТО.

В одній з конфереренцій бр. Блажей сказав, що «коли є людська недозрілість – фізична, емоційна, психічна – то й не буде дозрілої віри, а таким чином не буде й дозрілого покликання. Дозрілість означає, коли між розумом і серцем існує єдність. Тому читання Божого Слова провадить до цієї єдності. Читаємо його щоб бути нормальними.» Богу подяка за те, що через Своє Слово формує наші серця, впроваджує цю гармонію в наше життя. Тому кожна виїхала додому, переконавшись, що треба слухати і будеш жити…

 

Відео

              

Друзі

S5 Box