15 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ ВТРАЧЕНОЇ ДИТИНИ
Щороку 15 жовтня у світі згадуються діти, які відійшли від нас під час вагітності (внаслідок викидня, передчасної смерті чи з інших причин) або в перші місяці життя.
Символом цього дня є блакитно-рожева стрічка.
Дитина, яка помирає в будь-який момент життя, навіть до свого народження – це вже особистість, людина. Вона заслуговує на повагу, любов і пам’ять – не лише батьків, а й всього суспільства.
Пережити горе – не означає забути, а навчитися повноцінно жити після втрати.
“Найголовніше у таких випадках – дати час на визнання втрати, на те, щоб мати можливість прийняти власні рішення.” – говорить с. Юстина Голубець з громадської організації “Слід життя” зі Львова, яка працює з тими, не встиг пригорнути свою дитину, кому не дано було разом іти по життю. Інтерв’ю для порталу “Духовна велич Львова” можна прочитати за цим посиланням velychlviv.com.
У осиротілих батьків залишається багато запитань: яка причина того, що сталося? де зараз наша дитина? чи я винен у цьому? Часто такі сім’ї переживають невиражений жаль, претензії до Бога та інших, депресії, а байдужість оточення до того, що сталося не допомагають у подоланні глибокого смутку.
Також Церква, пам’ятаючи про Боже милосердя та прощення, в особливий спосіб молиться за тих, хто з незнання або з будь-яких інших причин долучився до аборту: батьків, медиків, родичів та близьких, законодавців, працівників медіа, які підтримують цей злочин.
Сьогодні у багатьох містах України організовують спеціальні молитви, Богослужіння, вечір пам’яті за втраченими дітьми, запалюють свічку пам’яті. Важливим є не залишатися байдужими, підтримувати один одного у такому нелегкому досвіді.
Молитва.
Боже, Котрий знаєш серце людини і найкращий розраднику, Ти знаєш віру цих батьків. Учини, щоб ті, що оплакують свою померлу дитину, відчували, були переконані, що ця дитина доручена твоїй божественній милості. Амінь.
Фото: katbiggie.com, svdphotos.org, velychlviv.com
Додати коментар