Yana Korchynska про наші реколекцііі у Хмельницькому

«Тепер це добрі спогади, наповнені радістю, щирими усмішками, глибокими розмовами, невтомними молитвами та особливими піснями, які так сильно зворушили наші серця. Гарячі сльози бігли по наших скронях – це дія Святого Духа під час вечірньої адорації, яка, безумовно, в певному сенсі перемінила кожного з нас.

Хто знає, як часто плакав Мойсей, роздумуючи над своїм довгим та складним життям? За ці три дні ми мали нагоду ближче познайомитися з його історією, точніше, з незвіданою її частиною.

Конференції відкрили нам іншу сторону людини, яку Господь покликав до такої важливої місії. Мойсей не був готовим одразу прийняти волю Бога, адже передусім він бачив себе тим загубленим, самотнім, “нічиїм”, тим, хто неспроможний чогось досягнути. Впевнена, кожен не раз відчував себе так само. Але коли станемо в правді перед собою і Богом – то побачимо як змінюється наше життя.

Гарним кроком до початку цих змін було написання листа, який ніколи ніким із людей не буде прочитаний. Ми писали про те, що найменше хотіли би визнавати, однак правда точно зробила нас сильнішими. Усі свої страхи, падіння, проблеми ми віряли Богу в Євхаристії, яка об’єднувала нас щодня.

До речі, про єдність. Я захоплена атмосферою, що панувала на реколекціях. Невимушеність, через яку хотілося відкриватися, безмежна доброта, турбота одне про одного, і сміх, який викликали жарти за смачним обідом чи вечерею, чи сніданком, коли цілий день ще попереду, і в тобі шалена надія на краще.

Дякую кожному, хто був і хто безкорисливо дарував свою любов. Це наповнює і надихає; це – безцінно.

У підсумку хочу сказати, що реколекції – то наче малесеньке життя, яке глибоко відбивається на житті буденному, складному. Однак Бог з нами, і важливо, щоб і ми були з Ним.