10 РЕЧЕЙ, ЯКІ НАС ВЧИТЬ БЛАЖЕННА ГЕЛЕНА ШТОЛЛЕНВЕРК

28 листопада – спомин німецької черниці, жінки чекання, пошуку і боротьби – співзасновниці нашого Згромадження, блаженної Хелени Штолленверк, знаної як Мати Марія. Отож, знайомтеся!

Справжнє життя цієї жінки, яке ховається за її історією, є повним внутрішньої драми: воно сповнене  прагнення, життєвої енергії, цілеспрямованості і пошуку чогось більшого, хоча вона постійно досвідчувала границі своїх можливостей. Вона належить радше до “малих” людей в Царстві Божому і в Церкві.

Характерним для її життєвого шляху є чекання, пошук і боротьба – це процес внутрішньої переміни.

Але чому ця жінка була особливою? Чого нас вчить приклад її життя? 

Читайте про 10 речей, які нас вчить життя Матері Марії.

 1. За простотою життя можуть ховатися особливі люди

Життєвий шлях Хелени був по-людськи простим, нічим не особливим, не захоплюючим і пройшов дуже одноманітно лише в двох місцях – в німецькому Роллесбройх та Штайль (Нідерланди). Перші 30 років з дня свого народження в 1852 р., майбутня Мати Марія прожила в Роллесбройх, регіон Ейфель у Північній Німеччині, біля кордону з Бельгією. В ті часи ця місцевість – це «край світу», “домівка” для бідних в Прусії. Протягом дитинства і юності, вона розпізнавала своє покликання. Вона мала глибоке прагнення чогось більшого. Будучи молодою дівчиною, впродовж 10 років шукала можливості, як реалізувати це  покликання, яке розпізнала і як виїхати на місії до Китаю.

2. Порозумітися в родині, навіть без слів – відчувати інших, не таких як ти

Вона народилась в особливій родині і мала непросту ситуацію. Її батько мав уже 67 років. Маленька Хелена була в оточенні дорослих. Троє її зведених сестер і братів з першого подружжя батька народилися глухими. Тому вона вчиться від ранніх років, як поводитися з людьми, які мають інвалідність, як розуміти їхні відчуття, бути уважною і реагувати на невербальні сигнали. Ці вміння були їй дуже корисні, коли вона стала відповідальною за спільноту молодих сестер.

3. Відкривати нові горизонти: іти за внутрішнім голосом і прагненнями

Ще в юному віці Хелена стає членом товариства “Дитинства Ісуса”, а пізніше його теж поширює. Із зошитів цього об’єднання вона дізнається про місію в Китаї і Африці. Це відкриває їй новий світ, який вона так прагнула пізнати. У 7 років у житті Хелени відбулась подія, яка вплинула на її подальші вибори. Через це товариство дівчинка стає хрещеною якоїсь дитини-язичника і відтоді вона почувається відповідальною за благополуччя і віру дітей у світі. Вона прагне служити дітям-сиротам у Китаї, про яких вона читає. Але як? Доходить до того, що вона сприймає листи з Китаю, як зі своєї Батьківщини, а в Німеччині почувається чужою. Дуже дивний, але внутрішньо логічний парадокс в її житті! Вона часто має сни і їй сниться, що вона збирає залишених сиріт і приводить їх до місійного осередку.

4. Іноді Бог кличе до чогось зовсім нового

Попри величезну відстань і зовнішні перешкоди, мрія бути місіонеркою для бідних та потребуючих в Китаї стане провідною житті Хелени Штолленверк. Тоді з’являється питання: чи взагалі можливо вивчити складну китайську мову? Чи можуть дівчата і жінки взагалі щось подібне почати, чи це лише для чоловіків і священиків, які на це вчилися? Чи є монаший орден, який би мав спільноти в Китаї? Чи такі взагалі існують? І знову постає парадокс: в Німеччині на той час не існує жодного місійного жіночого згромадження. Вона відчуває, що Бог її кличе до чогось, що ще взагалі не існує. Хелена має дуже витончене внутрішнє чуття  і воно дає їй впевненість і силу, щоб не здаватись і шукати, запитувати. Вона готова подолати ті обмеження, які накладало на жінку тогочасне суспільство.

5. Велика дорога долається малими кроками – робити те, що у твоїх силах

Вразливість на страждання в далеких країнах допомагає дівчині з провінції також бачити біду людей, які її оточують. Хелена допомагає власній сім’ї і по сусідству, віддаючи всі сили. Своїми міцними руками вона піклується про бідних, хворих, помираючих сусідів.

Коли вона розповідає про своє місіонерське бажання батькам, ті повністю відкидають таку можливість. Місцевий священик, якого вона просить про пораду, теж не бачить такої можливості через Культуркампф (політика заборони Бісмарка щодо Католицької Церкви). Тому вона знову мусить чекати. Дивовижно, як ця молода скромна дівчина, маючи бойового духа, завжди переймала ініціативу. Після 10ти років очікування і боротьби вона отримує адресу до отця Арнольда Янссена і місійного дому в Штайлі.

6. Чекати терпляче, не випускаючи цілі з поля зору – Бог про «своїх» пам’ятає

Під кінець 1882 року Хелена приїжджає в Штайль (Голландія, недалеко німецького кордону). Хоча в цій місіонерсько-апостольській атмосфері вона почувається як вдома, проте має пройти ще одне важке випробування: дівчина повинна чекати на рішення щодо створення нового згромадження. Стати сестрою-місіонеркою здається далекою і майже нереальною перспективою. Вона служить на кухні в сутеренах місійного дому, займається важкою одноманітною працею. Дуже швидко Хелена переживає кризу, яка ставить її перед запитанням: “Якщо Господь покликав мене до місії в Китаї і шукає мене для цього, а знаходить працюючою в кухні, то чи не пішла я хибним шляхом в своєму покликанні і маю покинути Штайль?” Але вона відчувала, що не може все так просто покинути. Хелена віддана своєму покликанню та Божій Любові, вона перемінюється в неї. Сім років Хелена Штолленверк живе в Штайлі, а її вірна подруга Хендріна Штенманнс – 5 років, перш ніж вони можуть почати богопосвячене життя. В кінці 1889 року Отець Арнольд Янссен разом з Хеленою і Хендріною і ще пятьма іншими жінками засновує місійне Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.

7. Стати фундаментом, на якому інші зможуть будувати

Шість наступних років Хелена, тепер сестра Марія, є настоятелькою нового згромадження, яке швидко зростало. В 1894 році 12 перших сестер складають свої перші чернечі обітниці. Роком пізніше отець Арнольд Янссен відправляє перших місіонерок в Аргентину. Завдяки своїй цілеспрямованості та відданості мрії, Хелена стала співзасновницею – фундаментом, на якому інші могли стояти і будувати. Хелена є свідком, як нові сестри виїжджають на нові місійні місця до Африки і Нової Ґвінеї.

8. Дбати про добрий клімат у стосунках

Сестра Марія стає наставницею нових сестер, передаючи їм свою любов і запал. Вона формує молодих дівчат більше через свій приклад, ніж через багатослів’я. Сестра Марія розпізнає, яка є Божа воля для неї і для кожної окремої сестри. Вона турбується про добро інших і робить всі зусилля, щоб створити добрий клімат в спільноті. Місіонерки намагаються спільно триматися свого завдання, підтримувати і заохочувати одна одну.

9. Дозволяти змінювати себе – завмерти, щоб прорости

Криза і страждання допомагають їй зрозуміти Хелені Штолленверк, що вона повинна відмовитись від свого прагнення поїхати як місіонерка до Китаю. Її “Китай” і її “місія” – це служіння довіреним їй сестрам. Вона дозволяє бути переміненою. Хелена розуміє, що з неможливої ситуації потрібно дозволити Господу зробити щось можливе. Вона заново ставить своє життя на Богові, як на фундаменті.  Хелена відпускає свої прагнення і приймає Божу волю. Вона записує: «Від сьогодні моє життя повинно бути сповнене любові і вдячності». А далі: «Нехай інші зроблять багато доброго в своєму покликанні; моє завдання горіти в любові Бога, перебувати в молитві і вести укрите життя».

За бажанням о.Арнольда, Мати Марія переходить як послушниця до нової гілки згромадження – клаузурових сестер, проте тут живе лише 13 місяців, бо в 1900 році у віці 47 років Хелена Штолленверк  помирає, вже більше не вийшовши поза мури монастиря. Вона стає як зерно, яке кидають в землю і воно приносить рясний плід. 

10. Йти попереду, давати приклад іншим

Сьогодні у 50 країнах світу працює 3000 сестер Служниць Святого Духа (близько 40 національностей), які вважають Хелену Штолленверк своєю духовною матір’ю і прикладом до наслідування. В 1995 році папа Іван Павло ІІ, під час оголошення Матері Марії блаженною, назвав її “піонеркою місій”. 

В Хелені Штолленверк, Матері Марії ми можемо побачити:
– жінку, яка мала мрію, ідею
– жінку, яка була здатна піти за внутрішнім голосом і прагненням
– жінку, яка довіряла своїм мріям
– жінку, яка не здається і йде до своєї цілі
– жінку, яка вміє долати обмеження
– жінку, яка інших підбадьорює і вміє служити людям з інвалідністю
– жінку, яка глибоко закорінена в Богові і тому завжди повна енергії.

Молімося.

Боже, спасіння всіх людей, Твоє натхнення спонукало блаженну Марію Гелену присвятити своє життя поширенню віри. Просимо Тебе, розпали в серцях Твоїх вірних гарячу любов, щоб, за її прикладом і заступництвом, ми своїми словами і вчинками давали свідчення Євангелія. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, Котрий з Тобою і Святим Духом живе й царює на віки віків. Амінь.

Текст: С. Мехтільде Бергер, SSpS
Переклад та адаптація: с.Світлана Мацюк, SSpS
с.Едіта Марія Улман, SSpS