ДЕВ’ЯТНИЦЯ ПЕРЕД ЗІСЛАННЯМ СВЯТОГО ДУХА – ДЕНЬ 9

Війна: зболена земля
Я народилася з великої любові. Мій Батько, Бог, дав мені все найкраще: чудові родючі землі, густі тінисті ліси, широкі ріки, вкриті смереками буйні гори, вільні степи і чисте безкрає небо. Бог дав мені це у посілість і щедро благословив. Мій народ був завжди богобійним і в подяку за таку Божу щедрість будував золотоверхі церкви, які віддзеркалювали Господню славу і любов до нас.
Але у мене завжди був мій брат Каїн, який з заздрощів хотів мене вбити. Цей Каїн з мого народу. За 30 срібняків він був готовий продати свою Батьківщину, на митниці, в лікарнях, школах та університетах він безустанно брав хабарі в сліпій вірі, що грошей колись буде достатньо. Він розкрадав державне майно та допомогу з-за кордону, бо ж комунізм колись навчив, що те, що спільне – то нічиє і його завжди треба взяти. Цей Каїн випивав кров з мого народу і знесилював його зсередини.
Був ще інший Каїн. Бог теж його любив і дав йому все потрібне для життя. Але він, як люцифер, вибрав зло, гординю й вирішив нести смерть. Тепер цей Каїн нищить мою землю, вбиває, ґвалтує моїх дітей і жінок, розстрілює моїх мужніх чоловіків, знищує міста та селища і безкарно грабує здобуте тяжкою працею моє майно.
Я, Україна, помираю в завалах розбомблених будинків, в розстріляних градами містах, полях і лісах, у вивезених і катованих в російських в’язницях військових, підірвана на мінних полях в цивільних і військових авто.
Я помираю, але й постійно воскресаю заради живих моїх дітей, які з надією дивляться в майбутнє. Він, мій Батько, несе мене на своїх руках і ділить зі мною цей біль смерті. Він знає, що я воскресну разом з Ним. Амінь.