“ОЧІКУВАННЯ”: РОЗДУМИ НА 1-ИЙ ТИЖДЕНЬ АДВЕНТУ

Народ Божий очікує приходу Спасителя… Ізраїль чекає…
В Євангелії читаємо: «Пильнуйте отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, – ввечері, чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці, – щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні. А що вам кажу – кажу всім: Чувайте!» (Мк 13, 35-37).

Що означає чувати?
Бачимо на зображенні людей, котрі теж на щось чекають. Кожен має свої справи і думки, всі зайняті… Марія нам нагадує про прихід Христа. Вона чувала і була уважна.

Очікувати – це бути готовим на прихід Бога, хотіти Його зустріти. Це підготувати своє серце до зустрічі з Ним: в Його Слові, в Таїнствах, у своїх ближніх.

Адвент запрошує нас до пошуку і відкриття близької присутності Бога. Навіть у такий нелегкий період нашого життя, коли, здається, вже немає надії, коли живемо в ізоляції, а йдучи по вулиці вже не бачимо облич, бо вони приховані за масками…
Надія є, і це – Христос. Тільки Він дає нам спасіння. Він є Еммануїлом – “Богом з нами”. Історія людини стає історією Бога.

Мараната! Прийди, Господи, і переміни наше життя, щоб гори наших проблем, страхів і гріхів розтанули перед Твоїм святим Обличчям!

Текст: Яна Гутніцька, ілюстрація: Олександра Бабчинська.