#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №77 – ПСАЛМИ: ЯК ВІДНОВИТИСЯ ПІСЛЯ ПАДІННЯ?
Як святкувати, коли знаєш смак “хліба зі сльозами”, чи коли тривожні новини тут і там, або особисті невдачі та розчарування? Сьогоднішня медитація над псалмом саме про те, що робити у такому випадку, як тоді спілкуватися з Богом. Отож, відкривайте свої Біблії і бажаємо Вам приємного недільного вечора!
Рубрику #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ традиційно готує с. Марія Марта Пшивара, SSpS, ведуча реколекцій зі Словом Божим у стилі Lectio Divina, що в перекладі з латинської означає “Боже читання”.
4 кроки методу Lectio Divina
- Lectio – “Про що говорить текст?” прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
- Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
- Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
- Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.
ПСАЛОМ 80
Lectio – Часи важкі, та я не відступлю
Звернімо на початку нашу увагу на контекст псалма. Псалмист від імені спільноти заносить благання до Господа, щоб визволив з неволі народ Ізраїля, який зазнає нищення ворогами.
Як близькою є ця молитва для нас в теперішній ситуації війни в Україні. Можемо часто молитися тим псалмом про мир і потрібні блага для нашого народу.
В псалмі маємо два образи, які допоможуть нам у особистій розмові з Богом.
Перший образ – це отара вівців, яку веде сам Бог, Пастир Ізраїлю. Другий – виноградник. Господь переніс виноградну лозу з неволі єгипетської до землі Ізраїлю, де вона прекрасно розрослася на горах, на деревах, біля річки. Kоли читаємо ці слова, в нашій уяві постає мальовнича картина.
Але вже в подальших віршах відчуваємо певну напругу поміж псалмистом а Богом. Вона об’являється в словах: “… доки будеш гніватися… Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою. Ти поклав нас на осудження сусідам нашим…”(5-7). Бог, здається, винуватець усіх нещасть, які переживає вибраний народ.
Чуємо з яким болем псалмист ставить Богові запитання: “Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього?”(13). Без огорожі виноградник незахищений: перехожий може скубнути щось для себе, дикі тварини мають легкий доступ і нищать його. Зрештою, виноградник спалений і вирізаний.
Проте співець таки не втрачає надії. Просить, щоб Бог «підняв руку» над тими, кого собі вибрав – тобто поблагословив, оживив, поміняв їхню важку долю на щастя. А це щастя приходить від близьких відносин з Богом.
Під час lectio можемо також прочитати паралельні тексти: Пс. 78, 52, Пс. 79, 13, Ісая 5, 1-7, Йоан 10, 1-18 і 15, 1-10
Meditatio – Наверни мене, зверни до мене Твоє обличчя
У псалмі 3 рази повторюється той самий рефрен ( вірші 4, 8 і 20): “Господи Боже Cил! Наверни нас, осяй світлом лиця Твого і ми спасемося”. В нашій молитві він є ключовим словом.
У літургії вживаємо «Бог Саваоф» заміст «Бог Сил». Бог Саваоф – це Той, який керує армією. Ізраїльтяни вірили, що Бог править земною армією, а також небесною, якою є ангельські хори. Маємо тут ще інший образ Бога – Бога-завойовника.
Можемо затриматися довше при цьому ключовому слові. Бог має міць навернути нас і спасти, але тільки якщо ми Йому на це дозволимо. Потрібно нашої співпраці з Божою благодаттю. Він може допустити в житті окремих людей певне зло, страждання. Проте «допустити» не означає спеціально навести, наслати, «допустити» – дозволити.
Проте в своєму часі і на свій спосіб Бог виведе з цього добро. Багато залежить від людини, на скільки вона хоче читати знаки, які Бог дає і на скільки вона Йому довіряє. Псалмист усвідомлює потребу навернення свого народу. Він знає, що все, що діється не є без причини. Бог це допускає для очищення і навернення.
Можу спитати себе в своєму серці: чи прагну навернення, тобто зміни мого мислення? Чи готовий визнати, що можу помилятися? Чи відкритий, щоб прийняти думку відмінну від моєї?
Страждання, які Бог допускає на людей не мають бути тягарем який пригнічує, тому псалмист молиться: «осяй нас світлом лиця Твого», що на біблійній мові означає посмішку Бога. Бог з вподобанням дивиться на кожного, Він прагне благословити кожну людину, обдаровувати її добром, яке триватиме вічно. Випробування, які Він допускає є тимчасові, короткотривалі а світло Його обличчя триватиме над людиною вічно.
Oratio – Хто є мій Бог?
Чи хочу розмовляти з Богом, залежить від образу Бога, який ношу в своєму серці.
Якщо досвідчую Його любові і турботи, то буду дякувати Йому, що Він є для мене добрим Пастирем
Йоан 10, 7-18 пише, що Бог
- Прагне для нас життя в повноті
- Віддає за вівці Своє життя
- Є Добрим Пастирем
- Знає вівці а вони Його
- Приводить вівці, які не є з цієї вівчарні
- Всіх веде до єдності
І все це про Ісуса Христа, який віддав за нас своє життя. Чи хочу належати такому Пастирю і бути подібним до Нього?
Якщо переживаю випробування і очищення в своєму житті, то буду просити про благодать довіри Богу в усьому. Подивлюся на те, що Бог, мов той виноградар вже зробив для мене.
Ісая 5, 1-7 пише, що господар зробив все, що потрібно, щоб виноградик приніс плоди: “обкопав, очистив з каміння, посадив виноградну гілку, збудував вежу, зробив в ній прес”.
Виноградник, який люди намагалися знищити є уособленням самого Ісуса Христа. Він добровільно прийняв на Себе всяке винищення, щоб ті, які будуть тривати в Ньому, приносили щедрий плід і досягли спасіння.
Як переживаю всякі очищення? Чи в стражданні єднаюся з Ісусом і від нього черпаю потрібну силу?
В залежності від того, як Слово доторкається до мого серця, хочу Богові дякувати, Його прославляти, просити або перепрошувати.
Сontemplatio – Бути близько біля Доброго Пастиря
У споглядальній молитві хочу залишити читання, роздуми і багатослів’я. Усвідомлюючи, що на молитві стаю перед Тим, який перший на мене чекає і завжди дивиться на мене з вподобанням, хочу також просто вдивлятися в Нього.
Очима віри буду дивитися на Ісуса, Доброго Пастиря. Він віддає за мене своє життя, щоб я міг жити в повноті.
А живу насправді тоді, коли, як виноградна гілка, черпаю сік з виноградної лози, якою є Бог Отець. Тільки залишаючись в близьких відносинах з Ним, відкриваю глибокий сенс свого життя. Живу надією, що моє життя не обмежується перебуванням на землі, але я житиму вічно. Нехай Святий Дух постійно оживляє в нас цю надію.
Додати коментар