#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №62 – ПСАЛМИ: ЯКА СИЛА БОЖОГО СЛОВА?

З рубрикою #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ запрошуємо вас до медитації над недiльним псалмом. Роздуми готує с. Марія Марта Пшивара SSpS, ведуча реколекцій зі Словом Божим у стилі Lectio Divina (у пер. „Боже читання»). Бо неділя – це час, щоб зупинитися, побути зі своє сім’єю, друзями, а також для молитви, розмови з Богом, бо, зрештою, це Його день – святий (особливий, незвичайний), тим більше, коли це урочистість Тіла та Крові Господніх. 

Роздуми відбуваються у 4 кроки:
Lectio – “Про що говорить текст?” Прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

ПСАЛМ 147

1. Хваліте Господа, бо добрий! Співайте Богу нашому, бо милий! Хвала бо йому подобає.
2. Господь Єрусалим будує, розсіяних Ізраїля збирає.
3. Розбитих серцем він ізціляє і перев’язує їх рани.
4. Він число зір лічить і кожну пойменно називає.
5. Великий наш Господь, велика його сила, і розумові його немає міри.
6. Господь принижених підносить, а нечестивих понижує додолу.
7. Співайте Господеві на подяку, хваліте Бога нашого на гарфі.
8. Він хмарами вкриває небо, готує дощ на землю, ростить траву на горах.
9. Дає для скоту поживу і воронятам, що квилять.
10. Він милується не силою коня і не ноги мужа йому довподоби, –
11. Господь любить тих, що його бояться, що його милости чекають.
12. Слав Господа, Єрусалиме! Хвали, Сіоне, Бога твого!
13. Бо він укріпив брам твоїх засуви, благословив дітей твоїх посеред тебе.
14. Він робить мир у твоїх межах, насичує тебе ситтю пшеничною.
15. Він посилає свій глагол на землю, слово його несеться швидко.
16. Він дає сніг, як вовну; як попіл, іній розсипає,
17. кришками лід кидає, – перед його морозом хто встоїться? –
18. він посилає своє слово і їх розтоплює, подме своїм вітром – течуть води.
19. Він Яковові звістив своє слово, Ізраїлеві свої присуди й свої устави.
20. Ніякому народові він не вчинив так, і присудів своїх він не явив їм. Алилуя.

У грецькому псалтирі цей псалм поділений на два псалми: 146 – вірші 1-11 та 147 – вірші 12-20, а розпочинає і закінчує його заклик «Алілуя».

Давид, котрий компонував пісні і виконував їх, співаючи та граючи на різних інструментах, акцентує важливість прослави Господа лише з огляду на Нього самого, проте наслідок такого хваління є велика користь для душі.

Псалмоспівець ніби малює читачеві різні образи Бога: Будівничого, Лікаря, Сотворителя. Підкреслює Його велич і могутність, а одночасно близькість та турботу про кожне створіння. Богу особливо подобається те, що є слабке і відкинене. Він дбає навіть про маленьких круків, яких батьки залишають самих на себе після вилуплення. Бог турбується про все Своє створіння. Сам Ісус, говорячи про необхідність довіритися Богу, поставив у приклад небесних птахів, які не сіють і не збирають, а Небесний Отець годує їх. «Хіба ви від них не вартісніші?» – запитує Ісус (Мт 6, 26).

Бог прикрашає землю в найменших деталях, щоб людина, яка дивиться очима віри, розпізнає всюди Його присутність. Більшість вчених, це люди глибоко віруючи, вони маючи ближчий огляд всесвіту бачать, як все гармонійно існує, розуміють, що це не виникло випадково, що за тим стоїть Виший Розум, яким є Бог.  Біблія говорить, що дурні з природи є ті, які дивляться на красу цього світу і не розпізнають в ньому Сотворителя (пор. Мудр 1, 13). Звернімо увагу на численні дієслова в псалмі, які вказують, що Бог у Своєму провидінні на різні способи турбується про людину і про все, що створив: Він будує, збирає, зціляє, перев’язує рани, лічить, поіменно називає, підносить, понижує, вкриває, готує, дає, любить, укріпляє, благословляє, робить мир, насичує, посилає, розтоплює, звіщає. Любов Господа до Його створіння є дуже креативна і не знає змучення.

Бог створює і оживляє все Своїм Словом «Він посилає свій глагол на землю, слово Його несеться швидко» (в.15), «Він посилає Своє слово…Він Яковові звістив Своє слово» (в.18 а і 19а). Слово Бога є Словом повним сили Духа, яке створює все з нічого. Це пригадує перші слова Біблії в Книзі Буття, коли Бог створював світ: «Бог сказав і сталося». Слово Бога, Котре існує від самого початку (пор. Й 1, 1), стало тілом і жило серед нас (пор. Й 1, 14). Ісус будучи Богом применшив себе, ставши подібним до людини, став слухняним аж до хресної смерті. «Бог Його винищив і дав Йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі і під землею і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця» (пор. Флп 26-11).

Молячися цим псалмом, запитаю себе яке значення надаю слову в своєму житті: Слову Бога, словам інших людей, словам, які я говорю? Які слова найчастіше живуть в моєму серці, в пам’яті?  Чи протягом дня пригадую Слова з Біблії або живуть в мені лиш людські слова? Приємно чути слова любові, втіхи, доцінення, довіри, вони укріпляють, заохочують, несуть радість. Але їх недостатньо в хвилини випробувань. Потребуємо Слова Бога, бо тільки воно вливає в душу життєдайну силу, дає надію і зцілює.

Можливо часом роздумую над словами, які були мені сказані без любові, в злості – трудні слова, які мене зранили. На молитві розмовлятиму з Богом про ці слова і про особи, які їх сказали.

Попрошу Духа Святого, щоб пригадав мені слова з Біблії, які будуть ліком на болісні слова людей. Якщо отримаю таке слово, збережу його в своєму серці і в пам’яті, як дорогоцінну перлину.

Молитимусь цим Словом так довго, аж повірю в Його зцілюючу, життєдайну силу і з радістю прославлятиму Господа, Котрий так щедро кормить Ним мене.

В молитві споглядальній вдивлятимусь з любов’ю в Слово, котре стало тілом і оселилося між нами (пор. Йо 1, 14)