#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №70-ЧОГО ПРАГНЕШ?

#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ – Пропонуємо розважання Божого Слова за методом Lectio Divina – “Боже читання, яке відбувається у 4 кроки.

4 кроки Lectio Divina:
1. Lectio – “Про що говорить текст?” прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
2. Meditatio– Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
3. Oratio– “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
4. Contemplatio– споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

ПСАЛМ 63.(62) Туга за святинею та Богом

1 Псалом, Давида, коли він перебував у пустині Юдейській.
2 Боже, ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне, тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
3 Отак і я у святині тебе виглядаю – побачити силу твою й твою славу.
4 Твоя бо милість ліпша від життя, уста мої славитимуть тебе.
5 Отак буду тебе хвалити поки життя мого, у твоїм імені здійматиму мої руки.
6 Душа моя насититься, немов туком та оливою, уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
7 Коли згадаю на моїй постелі тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
8 Бо ти прийшов мені на допомогу, і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
9 Душа моя до тебе лине, мене підтримує твоя десниця.
10 Ті ж, які чигають на мою душу, зійдуть у безодні підземні.
11 Їх віддадуть мечеві на поталу, вони шакалів здобиччю стануть.
12 А цар возвеселиться у Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться, уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Псалмом 63 є в утрені свят і урочистостей, а також в утрені першого тижня Літургії Годин, лише вірші 10 – 12 пропущені.
Давид пише його, ховаючись перед царем Саулом, котрий хоче його вбити у пустині Юдейській (1 Сам 22-26). Там, у пустелі, він також переживає інші небезпеки – дикі тварини, брак води та їжі, самотність. Ісус також перебував у пустині Юдейській, де протягом 40 днів молився, постився і переживав спокуси диявола (Мк 1, 12-13). Пустиня є місцем, яке очищує від усього, що є легкодоступним у звичайному житті, а самотність об’являє найглибші прагнення душі. Давид позбавлений безпечного місця, він кличе до Господа, визнаючи, що посеред цього страждання в глибині душі він прагне тільки Його. Бог – єдиний, хто може заспокоїти його голод, спрагу, Він – єдина опора в небезпеці.
Псалмоспівець визнає в молитві, що прагне Бога душею і тілом, тобто усім собою. Немає в ньому цього внутрішнього поділу, від якого страждав св. Павло, називаючи себе нещасною людиною, бо коли хотів чинити добро, то накидалося на нього зло, і він не чинив добра, якого хотів, але зло, яке не хотів (пор. Рим 7, 14 – 25). У псалмоспівця єдність серця помітна в тому, що все у ньому спрямоване на Бога: і думки – він Бога згадує, про Нього роздумує (в.7); і почуття – він за Богом тужить, Ним радіє (в.2 і 6); і воля – він Бога прагне, шукає, виглядає, хвалить (в.2-4).
Давид, будучи творчою особистістю, використовує різні о́брази туги за Богом. Наприклад, він змальовує душу, немовби чоловіка, що шукає чогось дорогоцінного, або як жінку, яка кормить дитя, або як ангела з крилами, як знак Божої опіки (Херувими були зображені на Ковчезі Завіту). Молільник перебуває з Богом постійно – в день бачимо його в храмі, де піднімає руки і відкриває уста для прослави, а вночі – на ліжку, де поводиться ніби закохана людина, що не може спати, думаючи про улюбленого.
Образ рук, піднятих під час молитви, був знаний і часто застосовувався у Старому Завіті. Силу такої молитви бачимо в перемозі ізраїльтян над Амалеком: «І сталось: як піднімав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек. Коли ж руки Мойсея обважніли, взяли камінь та й підклали йому, і він сів на ньому; Арон же і Хур підтримували йому руки, один з одного боку, другий з другого. Так руки його витримали твердо до заходу сонця» (Вих 17, 10-12).
В світлі цього псалма вслухаюся в голос свого серця, щоб пізнати свої найглибші прагнення.
Яке місце займає в них Бог, а яке люди, справи або я сам? Допомогою, щоб це побачити, може бути звернення уваги на те, як виглядають мої перші хвилини після пробудження, як – останні перед сном. Про що думаю протягом дня, як часто єднаюся з Богом в різні хвилини дня?