#ЗРОБИЦЕДОНЕДІЛЯ №51-52 – ПСАЛМИ: ПРО СИЛУ БОЖОГО ПОГЛЯДУ ТА СЛОВА

У другу та третю неділю Великого Посту у храмах звучить псалм 33 – про силу Божого слова та погляду. Бог сказав – і сталося. Ісус подивився – і люди залишали все та йшли за Ним. Як це можливо? Запрошуємо прочитати і помолитися текстом цього псалму. Цікаво, що Бог промовить тобі сьогодні?

Рубрика #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ – це медитація над недільним псалмом, яку підготувала с. Марія Марта Пшивара SSpS. Так ми заохочуємо по-християнськи відсвяткувати святий день – неділю, приділивши достатньо уваги Богу (взяти участь у недільній Літургій, помолитися зі Святим Письмом) та своїм близьким (провести разом час, порозмовляти, спільно з’їсти обід).

4 кроки методу Lectio Divina – “Боже читання”
Lectio – “Про що говорить текст?” прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

ПСАЛМ 33

ХВАЛА БОЖІЙ СИЛІ ТА ПРОВИДІННЮ
Ликуйте, праведні, у Господі: правим хвала личить.
Прославляйте Господа гуслами, співайте йому на десятиструнній гарфі.
Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно.
Бо Господнє слово праве, і всяке діло його – вірне.
Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна.
Словом Господнім створене небо, і подихом уст його – вся його оздоба.
Він, немов у бурдюк, збирає морські води, до зборищ кладе водяні безодні.
Нехай шанує Господа вся земля; нехай його бояться всі, що живуть на світі!
Бо він сказав, і сталось; він повелів, і постало.
Господь раду народів зводить нанівець, і думки людські обертає на ніщо.
Господня ж постанова стоїть повіки: помисли його серця від роду й до роду.
Щасливий народ, Бог якого – Господь, народ, якого вибрав він собі у спадщину.
Господь із неба поглядає, він бачить усіх дітей людських.
Він дивиться з місця побуту свого на всіх землі мешканців,
Він, що сотворив серця усіх їх, вважає на всі їхні діла.
Не переможе цар великим військом і не спасеться лицар силою великою.
Марна надія конем перемогти, він не врятує великою силою своєю.
Ось очі Господа на тих, що його бояться, що уповають на його ласку,
щоб рятувати їхнє життя від смерти і живити їх у голоднечі.
Душа наша Господа чекає; він – наша допомога, щит наш.
Ним веселиться наше серце, бо на святе його ім’я ми уповаєм.
Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе.

Псалм розпочинається закликом до радісної прослави Господа – заохоченням, щоб співати і грати на різних інструментах. Хтось може сказати: «Я цих дарів не маю, тож цей псалм не для мене». Отці Церкви, кометуючи вірш 2, говорять, що гусла (стародавній інструмент), коли в них ударяли, видавали низькі тони, а гарфа – високі. У духовному значенні це показує, що Бога потрібно славити по-перше, через натуральне пізнання, яке виходить зі створіння, навколишнього світу, звідки доходить звук гусел, а потім – з пізнання Божого об’явлення у Святому Письмі, звідки лунає голос гарфи.

Цей псалм отці Церкви повністю відносять до Христа. Ісус, разом з Отцем і Святим Духом створив Своїм словом світ і все, що в ньому. Псалм підкреслює силу Божого слова: «Словом Господнім створене небо» (в.6), «бо Він сказав і сталось; Він повелів і постало» (в.9). Господь створює, а потім дивиться на створіння і Своїм поглядом підтримує все в існуванні: «Господь із неба поглядає, Він бачить усіх дітей людських. Він дивиться з місця побуту свого на всіх мешканців землі» (в.13-14). Це не є погляд, який контролює або засуджує. Він дивиться з любов’ю і милосердям, бо Він створив все добре і прагне справжнього добра для свого створіння. Натомість людина часто не знає, що є для неї добром і вибирає те, що шкодить, вбиває, хоча здається приємним.

Слово і погляд – це основні «інструменти», коли Ісус кликав перших учнів. Він, йдучи попри Галилейське море, побачив їх і сказав: «Ідіть за Мною» (пор. Мт 4, 25). Майбутні апостоли відчули цей повний любові погляд Ісуса, а також почули Його слово, сповнене міці. Це дало їм силу відразу все залишити і піти слідом за Учителем. Вони повірили, що не сіті і риба забезпечать їм прожиття. Подібно, як читаємо в псалмі, що даремна надія царя на його велику армію і марно надіється лицар на свою силу, бо «очі Господа на тих, що Його бояться, що уповають на Його ласку, щоб рятувати їхнє життя від смерті і живити їх у голоднечі» (в.18-19). Господь є Тим, хто береже і рятує. Давид закінчує псалм визнанням, що оборонцем душі є тільки один Господь і Йому вона довіряє.

Затримаюся над словом або віршем, яке найбільше мене доторкнуло. Задумаюся над тим, що воно в мені викликає, що Бог хоче сказати мені цим словом про Себе Самого, про мене? Що в моєму житті допомагає мені зростати в пізнаванні Господа? Чи відчуваю спрямований на себе Його погляд, чи чую Його слова? Якими вони є? Розмовлятиму про це з Ісусом на молитві.

Проситиму, щоб Дух Святий очистив мій внутрішній погляд, те як дивлюся на себе, на інших, на Бога. Вслухаюся серцем в слова, які говорю у повсякденні, чи є в них доброзичливість, лагідність? Господь, котрий створив серце, знає кожного до самої глибини. Він не має вподобання в силі людини, в її самовпевненості, в успіхах, бо даремно надіється лицар на свою силу і цар на своє військо» (в.16). Господу подобається, коли людина цілковито Йому довіряє. Проситиму Духа Святого про таку довіру, а також, щоб Він надихав мене потрібними словами, коли буду говорити, щоб Він давав слово мудрості, коли не знаю, що сказати. Нехай в моєму погляді і в кожному слові буде прославлений Ісус.