10. ДЕРЕВО ЄССЕЯ – 2-ИЙ ТИЖДЕНЬ АДВЕНТУ, ВІВТОРОК

Рут. Від смутку до щастя

Читання: Книга Рути 1:15-2:3, символ: Рут і Вооз.

Чи був в твоєму житті час, коли ти дуже сумував? Чи ти тоді думав, що зможеш знову радіти? Біблія розповідає про двох жінок, які були дуже сумними. Рута і Ноема втратили найближчих для них людей. Сини Ноемі, один з яких був чоловіком Рути і її чоловік померли. Ноема жила в чужій для неї країні, в батьківщині Рути. Коли вона все втратила, Ноема вирішила повернутися в Вифлеєм. Рута могла залишитись зі своєю сім’єю, але вона вирішила піти з Ноемі. Ноема була дуже сумною, вона думала, що Бог забув про неї. В ті часи жінки не працювали, тому вони могли піти на поле місцевого фермера і збирати колоски, які залишилося після женців. Рута пішла на таке поле і зустріла Вооза. Він був родичем Ноемі і потурбувався про них. Рута і Вооз одружились і в них народився син. І в цей момент смуток Ноемі перетворився в радість. Вона зрозуміла, що Бог був завжди поряд з нею, навіть коли було важко.

Хоча Рута не була ізраїльтянкою, вона могла звертатися до правдивого Бога. Рута і Вооз стали прабатьками великого царя Давида. В Біблії Ісус проголошував Добру Новину до всіх людей. І Рута нагадує нам про це, тому що вона, не будучи ізраїльтянкою, визнавала віру в правдивого Бога.

Біблія говорить про це так:

«Ноема й сказала: “Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до свого бога; вертайсь і ти слідом за братовою.” Але Рута їй відказала: “Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом. Де ти помреш, там і я помру, і там буду похована, і, що б Господь не вчинив зо мною, одна смерть розлучить мене з тобою.” Як же вона побачила, що та вперлася твердо йти за нею, перестала її вмовляти. І пішли вони обидві разом, поки не прийшли до Вифлеєму.

І як увійшли у Вифлеєм, то все місто з-за них загомоніло, і жінки питали: “Чи не Ноема то?” Вона ж до них: “Не звіть мене Ноема, звіть мене Мара, бо Всемогутній послав на мене велике горе. Я вийшла звідсіль повна, а Господь повернув мене з порожніми руками. Навіщо ви звете мене Ноема, коли Господь виступив проти мене, і Всемогутній зробив мене безталанною?” І повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських піль, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.

А був у Ноеми родич, з чоловічого боку, на ім’я Вооз, із роду Елімелеха, чоловік значний та заможний. Раз якось Рута, моавитянка, сказала до Ноеми: “Пусти мене на поле збирати колоски слідом за тим, у кого запобіжу ласки. А та до неї: “Іди, моя доню!” От і пішла вона й, прийшовши на поле, запопалася збирати колоски позад женців. І трапилось так, що їй пощастило на ту частку поля, яка належала до Вооза, з роду Елімелеха.» Книга Рути 1:15-2:3

Що таке “Дерево Єссея”, історію виникнення та значення цієї гарної адвентної традиції, відомої у багатьох країнах дізнаєшся тут, а розповіді на інші дні знайдеш за цим посиланням.

Малюнки та частина текстів взято із сайту thejoyousfamily.com.