#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №7 – ПСАЛМИ: НАСКІЛЬКИ СИЛЬНИЙ Є БОГ?
Пройшов ще один робочий тиждень – слава Богу за все! Запрошуємо до #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ: зупинитись, подумати, зробити перерву, побути більше часу з рідними та близькими, порозмовляти з Богом. А Творець говорить до нас через дві книги – “Книгу природи” та Біблію. “Книгу природи” “прочитаєш”, коли спостерігатимеш за створеним світом та всім, що є у ньому. А у читанні Біблії може допомогти розважання від #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ. Тож пропонуємо впровадження до недільного псалму, який сьогодні читається на літургії у всіх храмах світу. 
Рубрику готує с. Марія Марта Пшивара, SSpS, ведуча реколекцій зі Словом Божим у ритмі Lectio Divina (“Боже читання”).
4 кроки Lectio Divina
Метод Lectio Divina відбувається у 4 кроки:
- Lectio – “Про що говорить текст?” прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
- Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
- Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
- Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.
#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЯ №7: ПСАЛМ 93
Бог – Цар Всесвіту
В Урочистість Христа-Царя в римо-католицьких храмах лунає 93 псалом, який належить до групи царських пісень, тобто це псалми прославлення Господа. Царювання Бога виспівують також псалми 24, 47, 96-99. Ми затримаємося над Псалмом, яким молимося сьогодні.
Господь царює, вдягнений у велич
Під час Євхаристії співаємо: „Господь царює, вдягнений у велич”. Подібні слова зустрічаємо в 99 псалмі: „Господь царює, нехай тремтять народи”.
Ким є той Господь, повний величі і могутності?
Християнська традиція відносить цей псалом до Ісуса Христа. Можемо пригадати собі Ісуса на горі Тавор, у якого одяг став блискучим, а учні, споглядаючи Його, впали долілиць зі страху.
Ісус у своїй земній місії постійно проголошував прихід Божого Царства, закликаючи до навернення і покаяння. Він робив це, об’являючи силу Бога в численних чудах, проповідуючи про Царство Отця і перш за все засвідчуючи своїм життям, сповненим любові до кожної людини.
Царювати = служити
Ісус виховував своїх учнів до служіння з покорою, говорячи їм, що хто хоче бути великим, першим, має стати слугою, зайняти останнє місце.
Такий образ величі і царювання є протилежним до того, що пропонує світ, в якому людина має бути найкращою, переможцем над слабшими, з нею рахуються, якщо вона гарна і багата.
У псалмі Господь об’являється, як великий і сильний, але Його сила не відповідає критеріям цього світу. Ісус, який під час земного життя робить присутнім Царство Отця, не використовує своєї сили, щоб знищувати ворогів. Він покірно приймає на свої плечі хрест і дозволяє себе розіп’яти грішній людині.
В псалмі 47,9 псалмист викликує: „Бог над народами царює. Бог сидить на своїм святім престолі”, а у сьогоднішньому псалмі 93 чуємо, що престол Господа є „з давніх–давен”.
Нехай прийде Царство Твоє…
Для Ісуса хрест стає престолом, з якого Він царює над усім світом. Ісус не залишається на хресті, На дереві Він перемагає смерть і притягує всіх до Царства Отця: „Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе” (Й 12, 32). Воскреслий Ісус царює у світі разом з Отцем і Святим Духом. Немає такого місця на землі і у Всесвіті, де Бог і Його Царство не є присутнім. Кожного разу, коли молимося „Отче наш”, просимо про прихід Божого Царства, яке є і постійно приходить, і яке в кінці часів повністю об’явиться.
Сильніший за могутні води
В другій частині псалма описано бурхливі води. Слова: „шум, гуркіт, могутні хвилі” створюють перед нами образ, який легко можемо собі уявити. Могутні хвилі, які заливають землю і нищать все, що зустрічають на своїй дорозі. Це може бути також символ духовної боротьби, сил темряви, які мають за ціль все знищити.
Проте псалмист підкреслює, що Господь могутніший від хвиль моря, Він панує над усім. Мимоволі пригадується Ісус, який одним словом втихомирює бурю, або коли йде по хвилях моря. Син Божий має владу над могутністю вод. Спаситель сильніший за найбільші прояви сили сатани у світі. Можемо також пригадати другий день створення світу, коли Бог одним словом розділяє води нижні від верхніх (пор. Бут 1, 6). Царювання Бога є вічним, бо він „споконвіку” (вірш 2) і „мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому (Отцеві) під ноги” (1 Кор 15,25).
Вірність Господа та святість Його храму
Наприкінці затримаємося над останнім віршом Псалма (93,5): „Твої свідоцтва вельми вірні, домові твоєму личить святість”. Свідоцтва, іншим словом – „обітниці” Божі правдиві, їм можна довіряти. Ізраїльський народ у своїй довгій історії завжди досвідчував вірності Господа, Його постійної опіки, навіть тоді, коли сам був невірний Богу.
Божий дім, освячений, залишається святим назавжди. У наш час тим найсвятішим місцем у храмі є дарохранительниця, в якій перебуває живий Ісус у Святому Причасті. Кожного разу, коли з чистим серцем приймаємо Його, освячуємося і стаємо одне з Ним. Людина – живий храм Бога. Написано: „… храм Божий святий, а ним є ви” (1 Кор 3, 17б).
Бог прагне жити в душі кожної людини, але він кожному залишає вільну волю. Вибір належить нас: кого посаджу на престолі мого серця, хто буде в ньому царювати?
Під час молитви подумаю і порозмовляю з Господом:
Як об’являється Його царювання в моєму житті?
У хвилини темряви, страждання, досвіду слабкостей своїх або інших людей, чи вірую, що Господь панує над усім?
Додати коментар