4-ИЙ ДЕНЬ. ДЕВ’ЯТНИЦЯ ДО СВЯТОГО ДУХА

Таємниця гріха.

Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.

З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство, перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя. (Мк. 7, 15.21)

Роздуми

Багато разів протягом одного дня ми досвідчуємо своєї власної слабкості і недосконалості, або свого ближнього. Гріх ввійшов в життя людини, тому що вона розірвала відносини з всемогутнім Богом (Буття 3). Євангелист Марко називає конкретно речі, які виникають в нашому серці, коли ми відкидаємо Бога. Зло дуже часто впливає на наші щоденні рішення. Воно заохочує нас думати негативно і виправдовувати несправедливість як щось «нормальне» і безпечне. Гріх веде нас на шлях неправди, безнадії, розчарування і закриває наше серце на правдиву любов.

Але люблячий нас Отець в Небі, не захотів нас залишити самих в нашому нещасті, тому Він дав нам як дар Свого Сина і послав нам Святого Духа на прощення наших гріхів. В світлі Христового життя, смерті і воскресіння ми можемо дивитися на гріх з нової перспективи. Ця нова перспектива запрошує нас повернутися до досконалої Божої любові. Чим більше ми визнаємо наші гріхи, тим більше стаємо свідомими, як міцно ми потребуємо Божої благодаті. «Де збільшився гріх, там перевершила ласка»! (Рим 5,20)

Молитва

Отче, пошли нам Твого Святого Духа, щоб Він зробив нас здібними визнавати наші гріхи. Допоможи нам ставати свідомими своїх недосконалостей і прямувати до Тебе, досконалого Бога. Амінь.