#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №57: СЛАВА ВОСКРЕСЛОМУ І МИЛОСЕРДНОМУ БОГУ!
Сьогодні Церква запрошує до святкування НЕДІЛІ МИЛОСЕРДЯ та прослави Бога урочистим псалмом 118. Правдоподібно, Ісус співав цей псалом з учнями після Тайної Вечері. Приєднуйтеся – хай радість у серці не буде штучною, хай прийде Святий Дух і переконає, що життя має сенс, бо Христос воскрес!
Пропонуємо розважання Божого Слова за методом Lectio Divina – “Боже читання”, яке відбувається у 4 кроки.
4 кроки Lectio Divina:
- Lectio – “Про що говорить текст?” Прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
- Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
- Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
- Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.
#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №25: ПСАЛМ 118
1 Дякуйте Господеві, бо добрий; милосердя його повіки.
2 Хай скаже дім Ізраїля: «Милість його повіки!»
3 Хай скаже дім Арона: «Милість його повіки!»
4 Хай скажуть ті, що Господа бояться: «Милість його повіки!»
5 Із тісноти я візвав до Господа, – Господь відповів мені і визволив.
6 Господь зо мною – не злякаюсь; що може людина мені зробити?
7 Господь зо мною, моя допомога, і я дивитимусь на тих, що мене ненавидять.
8 Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатися на людину.
9 Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатись на князів.
10 Усі народи мене обступили, ім’ям Господнім я їх розіб’ю.
11 Вони навколо мене обступили, ім’ям Господнім я їх розіб’ю.
12 Обсіли мене, наче бджоли, палили, мов вогонь з тернини, ім’ям Господнім я їх розіб’ю.
13 Штовхнув мене сильно, щоб аж повалити, але Господь прийшов мені на допомогу.
14 Сила моя й пісня моя – Господь, він став моїм спасінням.
15 Луна радости й торжества у шатрах праведних; правиця Господня явила силу.
16 Правиця Господня піднялася, правиця Господня об’явила силу,
17 Я не вмру, я житиму і розповідатиму про діла Господні.
18 Карав, карав мене Господь суворо, але на смерть не видав.
19 Відчиніть мені ворота правди, я ввійду ними, воздам Господеві подяку.
20 Ось Господні ворота, праведники ними ввійдуть.
21 Дякую тобі, бо відповів мені і став мені спасінням.
22 Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі.
23 Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
24 Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому!
25 Спаси, о Господи, тебе благаєм! Дай же рятунок, Господи, благаєм!
26 Благословенний той, що приходить в ім’я Господнє! З дому Господнього ми вас благословляєм.
27 Господь є Бог, і він осяяв нас. Ведіть хоровід із гілками аж до рогів жертовника.
28 Ти єси Бог мій, і я дякую тобі, о Боже мій, тебе я буду возносити.
29 Дякуйте Господеві, бо добрий, бо вічна його милість.
LECTIO
Псалм 118 налeжить до групи псалмів Халлелу і правдоподібно, Ісус співав його з учнями після Тайної Вечері, перед виходом на Оливну Гору (Мт 26,30). Псалми Халлелу це псалми від 113 до 118 і 136 – псалм Великого Халлелу. Належать вони до групи літургійних пісень, які співали євреї під час святкування Пасхи, прославляючи Бога і дякуючи Йому за великі чуда, які Він здійснив в історії вибраного народу.
В перших чотирьох віршах псалма псалмист закликає прославляти Бога в Його милосерді. У грецькому псалтирі читаємо: «Милосердя Його повіки», натомість в нашому перекладі є «Милість Його повіки». Єврейське слово в цьому місці -“hesed” – означає вірність Бога до люду, з яким Він заключив приязнь.
ТРИ ГРУПИ ЗАПРОШЕНИХ ЛЮДЕЙ
Псалмист звертається до трьох різних груп людей, закликаючи їх прославляти Господа.
- Дім Ізраїля – вибраний народ.
- Дім Аарона – це група священиків, котрі в особливий спосіб покликані прославляти Бога.
- Ті, хто боїться Господа, тобто всі віруючи, які дотримуються Божих заповідей, для кого Бог є найбільшою вартістю.
Псалмист, який належить до кожної з тих груп є повний довіри до Господа. Він не боїться ні утисків, ні ворогів. Він переконався, що кожна людина може підвести і в кожних обставинах життя найкращим є прибігати до Господа, покладатися на Нього. Якщо хтось має Бога як свого оборонця, то не потребує боятися жодної людини, ані численних ворожих народів, які нападають. Бо справжня сила – не в тілі і не у зброї, а в імені Господа.
Щоб показати невидиму силу сатани, молільник вживає картини з повсякденного життя: бджоли, вогонь. Йоан Золотоуст коментує це таким чином: «Як бджоли, захищаючись, кусають і після того, як вбили жало, помирають, так і вороги, через своє зло, нищать самих себе. Як вогонь в тернині не горить довго, але швидко гасне разом з терням, так і вони, після нападів, швидко гинуть і пропадають».
НАМЕТИ ПРАВЕДНИКІВ
Псалмист, котрий посеред різних страждань і випробувань, досвідчив міцної руки Бога, викликує з силою і великим переконанням: «Сила моя й пісня моя – Господь, він став моїм спасінням». Цей голос радості лунає не тільки в його серці але також чути його з наметів праведників (в.15). Що ж це за намети?
Євреї щороку святкували свято суккот – свято наметів, як пам’ятку виходу з Єгипту і мандрівки в обіцяну землю. Під час цього свята, яке тривало 7 днів, вони жили в наметах, молилися псалмами і робили обряд колисання. Обряд цей полягав на маханні букетом, зробленим з гілок пальми, мирту і верби в правій руці і триманим в лівій руці фруктом цитрону (називаним Адамовим яблуком). Обряд цей робили в чотири сторони світу, вверх і вниз, на знак пошани до Сотворителя і Його дарів. Протягом цих днів ходили також в процесії, молячись про добрий урожай.
Так як псалм 118 має бойовий характер, то це можуть бути також військові намети, з яких лунає радість воїнів, котрі перемогли у війні.
Тим наметом може бути також серце молільника, який переміг гріх в своєму житті і прославляє Господа, завдяки якому ця перемога стала можливою.
Псалм 118 має глибоко месіянський характер, заповідаючи прихід Христа – Єдиного Праведного. Ісус міг про себе сказати: «Я не вмру, я житиму і розповідатиму про діла Господні» (в.17). Пригадаємо Воскреслого Христа, котрий з’являється Марії Магдалині і посилає її до учнів розказати про те, що чула і бачила під час зустрічі з Ним. Вона грішна жінка, звільнена Ісусом від семи злих духів, досвідчила переходу зі смерті до життя і могла з силою “розповідати про діла Господні”.
В Ісусі-Месії цілковито виповнюється кожне наступне слово псалма. Св. Клементій в «Листі коринфянам», у контексті 19 вірша цього псалма («Відчиніть мені ворота правди, я ввійду ними, воздам Господеві подяку») писав, що «існує багато відкритих воріт, а ворота правди є одні в Христі. Блаженні всі, котрі проходять через них і йдуть своєю дорогою в святості і праведності, роблячи все зі спокоєм». Воскреслий Ісус є «Господніми Ворітьми», через які праведники входять до вічного життя (в.20). Він є «відкинутим каменем», яким знехтували будівничі і який став головним на розі (в.22). Ісус сам цитував цей псалом, пророкуючи своє відкинення і смерть в притчі про виноградарів – убивць (пор. Мт 21,33-46).
«День, який учинив Господь», в якому радіємо і веселімося – це день Христового воскресіння (в.24). Ісус є тим, Хто «приходить в ім’я Господнє», Котрий, прийшов об’явити Отця і виконати Його волю.
Вірш 26а: «Благословенний той, що приходить в ім’я Господнє!» – це слова, якими молимося під час Святої Євхаристії. Ісуса урочисто вітали з пальмовими гілками при в’їзді в Єрусалим, викликуючи ці самі слова, його розіп’яли вже за кілька днів. Ісус – Той самий, Хто помирає за нас на вівтарі під час кожної Євхаристії (в.27). Такого Господа псалмист визнає своїм Богом і закликає прославити Його.
„Дякуйте Господеві, бо добрий, бо вічна його милість» (в.29). Цими словами розпочинається і закінчується псалом. Господь є добрий і його милосердя не має меж.
Ісус сказав до св. Фаустини Ковалської, що найбільше ранить Його серце недовіра Його милосердю.
MEDITATIO
На молитві затримаюся над словом або віршем, який особливо до мене промовляє зараз. Вслухаюся в почуття, які оживають в мені під впливом цього слова, в думки, які воно мені підсуває.
Якщо цей святковий псалом спонукає мене до радості і вдячності Богу, то в такій спосіб буду тривати перед Ним на молитві.
Пригадаю ці моменти, події в моєму житті, в яких міцно досвідчив своєї гріховності, а ще більше Божого милосердя. Зверну увагу, що хоча псалмист у першій частині псалма згадує різні утиски, яких досвідчив, то все ж таки, він не зосереджується на своєму болі, стражданні ані навіть не на своїй гріховності. Він це визнає і йде далі. Вся його увага зосереджена на Господі, на Його силі, на Його милосерді.
Якщо, я піддаюся спокусі зосередження на слабкостях та гріхах своїх або інших людей, то це означає, що мій образ Бога є фальшивим, що потребую звільнення, зцілення і відкриття серця на безумовний дар Божої любові. Порозмовляю про це з Господом.
Можливо, в особистих роздумах будуть мені допомогою слова, які у своєму щоденнику записала св. Фаустина Ковальська:
“Справжня любов до Бога грунтується на виконані Божої волі. Щоб виявити любов до Бога дієво, треба щоб усі наші вчинки, хоч би й найменші, випливали з любові до Бога.
Ні ласки, ні об’явлення, ні захоплення, ані жодні дари, уділені душі, не роблять душу досконалою, але внутрішнє єднання душі з Богом. Ці дари – лише прикраса душі, проте вони не становлять суті, ні досконалості. Святість та досконалість душі полягає у тісному єднанні своєї волі з волею Божою. Бог ніколи не чинить тиску на нашу вільну волю. Від нас залежить, чи приймемо Божу ласку чи ні, чи співпрацюватимемо з нею, чи її змарнуємо”.
ORATIO
Молитвою св. Фаустини Ковальскої, буду прославляти Бога у Його милосерді:
“Скільки разів вдихнуть мої груди, скільки разів вдарить моє серце, скільки разів запульсує моя кров, стільки тисяч разів прагну прославляти Твоє милосердя, о Пресвята Трійце. Я хотіла б сама стати Твоїм милосердям і бути Твоїм живим образом, о Господи. Нехай ця найбільша ознака Бога – несповідиме Його милосердя – через моє серце й душу перейде до ближніх. Господи, допоможи мені, щоб мої очі були милосердні, щоб я ніколи не підозрювала й не осуджувала за зовнішніми ознаками, але бачила те, що найкраще в душах ближніх і приходила до них із допомогою. Господи, допоможи мені, щоб мій слух був милосердний, щоб я схилялася над потребами ближніх, щоб мої вуха не були байдужі до болю й стогонів ближніх. Господи, допоможи мені, щоб мій язик був милосердний, щоб я ніколи не говорила погано про ближніх, а для кожного мала слово розради й пробачення. Господи, допоможи мені, щоб мої руки були милосердні й повні добрих учинків, щоб я вміла чинити добро ближньому, а на себе брати важчу, наймозольнішу працю. Господи, допоможи мені, щоб мої ноги були милосердні, щоб я завжди поспішала на допомогу ближнім, забуваючи про власну втому. Нехай мій відпочинок буде в служінні ближньому. Господи, допоможи мені, щоб моє серце було милосердне, щоб я страждала разом із ближніми, щоб ніколи нікому не відмовила в сердечному теплі й щиро розмовляла з тими, хто зловживатиме моєю добротою. Я зачинюся в Наймилосерднішому Серці Ісуса і мовчатиму про власні страждання. О Господи мій, нехай Твоє Милосердя відпочиває в мені. Ти наказав мені вправлятися в трьох ступенях милосердя: перший – милосердний учинок, хоч би який він був; другий – милосердне слово, як не в змозі вчинком, то словом; третій – молитва. Як не матиму змоги виявити милосердя ані вчинком, ані словом, то завжди зможу помолитися. Молитву я занесу навіть туди, куди не маю сили дійти фізично. Мій Ісусе, переміни мене в себе, бо Ти можеш усе.” ( взято з credo.pro )
CONTEMPLATIO
Вдивлятимусь в Ісуса, стаючи перед іконою Божого Милосердя. Дозволю, щоб повний любові погляд Воскреслого Христа, проникав мій погляд: бачення себе, людей, цього світу, мій образ Бога і відносини з Ним. З вірою, вдивлятимусь в рани Ісуса – у ці видимі: на боці, руках і ногах, а також у невидимі, які набагато глибші – на серці. Повірю, що «Його ранами, ми оздоровлені» (1 Петра2,24). Ісусе довіряю Тобі!
Текст: с. Марія Марта Пшивара SSpS
Додати коментар