В минулому році наше Згромадження Сестер Служниць Святого Духа відкрило нову спільноту в Афінах у Греції. Праця з біженцями, з людьми, які втратили все рятуючись від терору, війни і переслідування – це наше головне служіння в цьому місці. Ця спільнота – це наша лепта у покращення ситуації великої кризи. Ми не можемо багато змінити, але наша присутність для цих людей міняє і їх і нас самих. С. Хемма відвідала цю спільноту і ділиться своїми враженнями.
“Я провела декілька днів в Афінах і могла більше познайомитись з життям і служінням наших сестер там. З 9 травня 2017 р. наші три місіонерки працюють з біженцями в столиці Греції і за цей недовгий час було зроблено дуже багато. Від самого початку відкриття наша спільнота називалась там «Спільнота в русі», тому, очевидно, руху там справді багато. Зараз тут служить 3 сестри: с.Ада з Австрії, с.Клара, яка є родом з Індонезії і працювала як місіонерка в Іспанії і с. Прісі з Індії.
Хоча район, в якому живуть і працюють наші місіонерки, знаходиться недалеко від центру Афін, це бідніша частина міста. Часто тут можна побачити старі неохайні будинки, деякі з них пусті. Йдучи вулицями цього району бачиш багато магазинів і ресторанів, які утримують біженці з Пакистану, Афганістану і Бангладешу та інших країн. Тут майже не чути грецької мови.
Сестри живуть «на Філіс», так вони жартома називають свою вулицю. Їхня квартира є на другому поверсі в будинку, який орендує організація ЄСБ (служіння біженцям отців єзуїтів). Тут також знаходяться офіси цієї організації і мешкають дві родини біженців. У підвалі є велика кухня, якою користуються біженці. Кожного дня по обіді тут є визначений «tea time», тобто час на чай і спілкування. Ця ідея виникла, щоб заохотити зустрічі і спілкування між біженцями, які проживають у будинку і іншими мешканцями по-сусідству.
Якщо піти 5-7 хвилин пішки від будинку сестер, то ми потрапимо до центру отців єзуїтів з парафіяльним храмом. Тут знаходиться будинок для біженців «the Shelter», за який відповідають отці. Це місце, де головним чином задіяні наші три сестри. Цілий другий поверх величезного будинку є для користування біженців. Наші сестри Клара і Прісі є відповідальними за щоденний побут мігрантів. Разом з декількома працівниками і волонтерами з Франції і Португалії вони намагаються забезпечити найнеобхіднішим людей. Близько 40 до 50 біженців живуть на другому поверсі. Вони займають 1 або 2 кімнатки, які є у розпорядженні кожної родини. Між кімнатами є кухня, яка служить для приготування їжі, але також місцем зустрічі між біженцями.
Сестра Ада працює тут як медсестра і акушерка. Вона має мед пункт забезпечений всім необхідним, а також ліжко для масажу і багато власноруч виготовлених ліків на травах. З її довголітнім досвідом праці в різних країнах і культурах, вона дбає про людину як єдність душі і тіла. Вона з вірою і молитвою допомагає хворим. Імпровізація і гнучкість дуже потрібні в цій праці. Коли вона допомагає комусь, хто захворів на вірусну хворобу, чи страждає після досвіду тортур і війни, чи допомогає вагітній жінці, чи старенькій наляканій пані, сестра Ада знає, як знайти вирішення цих проблем і як принести полегшення.
Дуже важливим є те, що сестри товаришують мігрантам і дають їм почуття безпеки через свою присутність. Люди потребують знати, що комусь не байдуже, в якій ситуації вони є і що хтось готовий вислухати їхні важкі історії і їхній досвід втечі – сестри вислуховують дуже багато таких історій. С.Прісі походить з Індії і має досвід життя в багатокультурному середовищі. Вона знає багато мов і може спілкуватися з багатьма біженцями на їхній мові. І наша с.Клара має чудовий талант працювати з дітками, часто дуже малими. Вона дуже музикально обдарована і це її служіння приносить багато радості. Це саме діти роз’яснюють цілу атмосферу в цьому місці і наповнюють її своєю живою присутністю, допитливістю і невичерпною енергією.
До центру Шелтер отці єзуїти як правило приймають сім’ї, жінок з дітьми і одиноких жінок, які походять з Азії: з Сирії, Іраку, Афганістану і Пакістану. Ціллю більшості з них є дістатись до однієї з країн Західної Європи, де майже всі вони мають родичів. Це так міцно їх мотивує, що вони готові все прийняти, щоб досягти кращого життя для себе і своїх дітей в безпеці і свободі.
Одна з типових ситуацій з життя наших сестер: хтось стукає в двері нашої квартири. Співпрацівниця з центру для біженців прийшла, щоб поділитись особистою проблемою і просить про підтримку і молитву. Такі розмови, як правило, проходять в сестер на кухні. Після декількох слів втішення сестри Ади жінка йде помолитися в каплицю, порозмовляти з Господом. Наша каплиця відкрита для всіх, особливо для співпрацівників і волонтерів, які з радістю сюди приходять. Кожну п’ятницю всі збираються на спільну Євхаристію, щоб об’єднати це служіння з служінням Ісуса, щоб підкріпитись Словом і святим Причастям. Після Святої Месси всі запрошені на простий обід, який приготували сестри.
Мій досвід наших сестер Служниць Святого Духа в Афінах я б окреслила словами пророка Єремії, який каже: «Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, – слово Господнє, – задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбутнє.»(Єрем.29:11)
Наші три сестри є якраз цим знаком надії серед біженців, з якими вони розділяють частину їхнього життєвого шляху. Не більше, але й не менше.”
С.Хемма Яшке, SSpS
Переклад: с.Світлана Мацюк, SSpS
Додати коментар