«БОГ ВИБИРАЄ ШЛЯХЕТНІ ДУШІ» – ПРО ЖИТТЯ С. ЦЕЛІАНЕ SSPS

В березні 1945 у Глубчицькому лісі (сучана Польща) від рук радянського солдата у лісі загинула сестра Целіане зі Згромадження Служниць Святого Духа. На фото вона у вбранні іншого покрою ніж зараз носять сестри. Саме так виглядав габіт та вельон у першій половині минулого століття. Це розповідь про нелегкий час війни та історичний розріз, у якому жила черниця. Зараз ведеться справа її беатифікації.

Целіане Кламмінгер жила в часи тоталітарного режиму під час ІІ Світової війни під комуністичною владою Йосифа Сталіна та націоналістичною владою Адольфа Гітлера. Гітлер та Сталін вважали себе найпотужнішими правителями і прагнули заволодіти не тільки Європою, але й цілим світом. Видаючи себе за атеїстів вони мали спільну ціль: на здобутих землях знищити все, що Боже, святе, християнське, єврейське.

Після нападу на Польщу Гітлер проголосив, що в країнах, які він завоював, через п’ять років зникнуть церкви, священники і богопосвячені особи. На мундирах німецьких солдатів був напис: Gott mit uns – «Бог з нами». Гітлер оголосив: «Я є богом!» Він вимагав, щоб всі віддавали йому честь, були йому слухняні і схилялися перед ним. По декількох роках як автократичний правитель він розірвав свій союз зі Сталіном і мав на меті знищити Польщу і польський народ. Розпочалася війна…

Пам’ятного для мене дня 26 січня 1945 року в Рибніку, де я мешкала, радянські війська здобули західну частину міста. Ми переховувалися з мамою і п’ятьма членами нашої родини в підвальному сховищі. Не було з нами тата, який мав дуже слабке здоров’я. Його забрали німці декілька днів перед цим до Volkssturm, але йому вдалося втекти. Він переховувався як дезертир. Росіяни здобули ціле місто 28 березня 1945 року. В цей час інший підрозділ російських військ доходив до земель, які колись належали до ІІІ Речі Посполитої. На наших землях передвоєнної Польщі, під час і після пересунення фронту попри велику кількість пограбувань, вбивств і зґвалтувань, відбувалося все ж менше жахливих речей як за Одрою, про яку росіяни ввесь час запитували. Обіцяли помсту.

В березні 1945 року, коли одне військо боролося за місто Рибнік, інше просувалося вже на землі за річкою Одрою і доходило до міста Глубчице. Тут знаходився монастир отців вербістів “Maria Treu” (Вірна Марія). Він служив у цей час як військовий шпиталь та сховок для цивільного населення, яке втікало від фронтових боїв. Перебували тут також наші сестри зі Згромадження служниць Святого Духа, серед них були евакуйовані сестри з монастиря Annuntiata з м. Рацібуж та з Австрії. Вони служили медсестрами пораненим. Серед них працювала також с. Целіане Кламмінгер.

В момент, коли до монастиря вдерлися радянські військові, там перебувало багато людей різного віку, серед них були і діти. Всі пережили страшну бурю. П’яні військові били, ранили, ґвалтували, вбивали, навіть дітей. Не пожаліли каплиці, знищили в ній все, що тільки могли. Було чути галас, крики і плач. Сестри почувалися безрадними, коли бачили цей безмір терпіння.

В цей час, коли безбожність і потворність гріха переповнювала чашу, Бог, повний милосердя вибирав шляхетні, чисті і жертовні душі, які любили Його понад усе і готові в єднанні з Ісусом-Спасителем виногороджувати Йому за вчинені гріхи та вбивства і рятувати душі навіть ціною пролиття власної крові. Серед великого числа монахинь і світських осіб, які захищаючи віру, вірність і любов до Христа загинули від рук радянських солдатів, була наша сестра Целіане. Декілька років раніше вона виразила своє прагнення бути мученицею. І справді так сталося. Захищаючи свою дівочість і вірність Христу, вона загинула в Глубчицькому лісі від рук радянських солдат.

Агнєшка Ришка SSpS