Доброго ранку, Духу Святий!

Коли я думала, про що хотіла б поділитися в цій статті, на думку мені прийшов Дух Святий — саме про Нього я б хотіла написати кілька слів. Але що писати? — подумала я… Святий Дух є таємницею: «Не знаєш, звідки приходить і куди відходить» (пор. Йн 3, 8). Я усвідомила, що мені бракує знань, досвіду та слів, щоб писати про Нього! Тому писатиму про себе й мій маленький досвід стосунків із Духом Святим.

Моє знайомство з Духом Святим розпочалося вже декілька добрих років тому, а Його — зі мною — від самого початку. Ним я створена, Ним виткана в утробі моєї матері. Це Він дав мені прекрасних батьків і чудову сім’ю (не без проблем, не без турбот, не без дисфункцій…). Він вів мене до знайомства з Ісусом, з Отцем, до відкриття Богородиці Марії як матері! Це Він відкривав мені мою власну тотожність і мою вартість в Його очах (і далі це чинить).

Дух Святий вклав у моє серце різні прагнення, покликав мене ніжним голосом іти за Ісусом і допоміг розпізнати цей голос і на нього відповісти. Він є Сущий — усе в моєму житті ведене Ним, а я так мало Його знаю…

Одного разу мені порадили книгу протестантського пастора Бенні Хінна «Доброго ранку, Святий Душе». Ця пропозиція мене зацікавила, але спершу я її не реалізувала. Та згодом, уже в Аргентині, я пригадала про цю книгу і почала слухати її в аудіоформаті. Це був гарний досвід, повний відкриттів. Неймовірним є те, що ми можемо жити в постійному контакті з Духом Святим! І мене, і всіх дітей Отця Дух запрошує до такого життя у глибоких стосунках із Ним. Це прекрасно — почати день зі слів: «Доброго ранку, Духу Святий!»

Навчитися Його слухати й чути, розпізнавати Його натхнення і йти за ними — оце справжня життєва пригода!
Про що можна розмовляти з Духом Святим? А про що ви розмовляєте з другом? І про що — з незнайомцем? З ким говорите глибоко, щиро, з довірою і на всі теми? Так само — і з Духом. Теми й глибина розмов залежать від того, наскільки ми знайомі… З Ним можна говорити геть про все! І радитися в усіх питаннях!

Останнім натхненням Духа (так я це розпізнаю) для мене було рішення під час нічних обстрілів спускатися в метро (думаю, ні для кого не секрет масові атаки на столицю…). З Духом найцікавіше те, що, даючи натхнення, Він дає і силу для його реалізації — а потім і плоди такого послуху. Так от, коли однієї з ночей почався обстріл, я, згідно з раніше прийнятим рішенням, взяла підготовлений рюкзак, каремат та спальний мішок — і вирушила. Цікаво, що я не мала сумнівів щодо правильності своїх дій. Я мала мир та впевненість. Пів ночі провела в метро з іншими людьми, а як плід — наступного дня мене наповнював спокій, радість і вдячність… що в реаліях війни здається неадекватною реакцією на обставини. Але це була реакція не на обстріли, а на тиху присутність Духа.

А я могла б і не послухати цього голосу — й потім ще три дні відходити від стресу та травми, заподіяної повітряною атакою. І знову сидіти в образі жертви (а це мені знайоме :)), і всім розповідати, яка я бідна і як я страждаю…

Життя у стосунках із Духом Святим — неймовірний дар і неймовірна пригода! В Ньому життя набирає сенсу, смаку та кольорів. Без Нього немає мене. А я все ще так мало Його знаю…

«Прийди, Святий Духу, і віднови обличчя землі!»

с. Вікторія Саркісян, SSpS