Їх приклад доводить, що креативність – це місіонерська риса, вони одягнені у звичайний одяг, а видимим знаком їх особливого посвячення Богу є хрест. Наша с. Марія Мюллер (справа на фото) з Німеччини розповідає, як вулична їжа служить об’єднанню людей та звідки місіонерки черпають натхнення. Просимо про молитву за с. Марію та за проекти, в яких вона працює.
“Привіт, мене звати сестра Марія. Вже декілька років я є монахинею Згромадження Сестер Служниць Святого Духа в Німеччині. Найбільшим, що надихає мене в нашій харизмі є те, що ми шукаємо зустрічі і спільноти з людьми. Ми, сестри-місіонерки, живемо переконанням, що Бог любить кожну людину безкорисливо. Ми можемо відкривати і зміцнювати один в одному цю правду.
У повсякденному житті я часто досвідчую доброту і щедрість Бога, а також Його близькість. Я намагаюсь постійно оживляти цей досвід в собі. Коли ми посвячуємо себе повністю іншим, Бог щедро нас обдаровує всіма іншими дарами і ми можемо досвідчити Божого Царства.
“Ми шукаємо того, що мотивує людей і їхнє життя. Радіємо, коли кожен може почуватися прийнятим.”
Я студентка, навчаюсь на вчительку релігії і біології, а також працюю в проекті, про який Вам хочу розповісти. Це маленький вагончик, який має назву «Meet´n Frites – Schwestern Pommes». Цю назву можна розшифрувати наступним чином – «зустіраємось, смакуючи картоплю-фрі за рецептом сестер». Наша спільнота сестер є базовою ланкою у цьому проекті. Ідея така: перехожим, які зупиняються біля нашого вагончика, щоб поласувати фритками, пропонуємо не тільки смачну картоплю із соусом за нашим рецептом, але щось набагато БІЛЬШЕ – готування картоплі фрі з любов’ю, взаємне служіння, дарування себе іншому. Найкраще це виходить через спілкування: увага один до одного, радість, що бачимось знову, відкритість на ідеї, тривоги і запитання. Працюючи в нашій команді за текою чи спілкуючись з клієнтами, ми шукаємо того, що мотивує людей і їхнє життя. Радіємо, коли кожен може почуватися прийнятим. Ми запрошуємо осіб різного віку і соціального прошарку до співпраці. Це велика радість, коли вони можуть відкрити свої таланти, здібності і служити іншим, готуючи смачну картоплю-фрі чи просто спілкуватися один з одним.
“Коли маємо досвід чогось більшого, а передусім спільноти, тоді можемо досвідчити Бога – життя стає наповненим і радісним.”
Ще один проект, у якому я також маю служіння, має назву MaZ – програма для світських місіонерів. Я опікуюсь молодими людьми, які виїжджають на рік до іншої країни, щоб ділитись своїм життям, вірою і здібностями. Вони служать там у різних соціальних проектах і повертаються назад в Німеччину більш відкритими на страждання людей. Часто після отриманого досвіду, ці молоді люди ще з більшою охотою залучаються до побудови справедливого суспільства.
Я насолоджуюсь цим розмаїттям завдань і людей, яких зустрічаю. Вони допомагають мені відкривати радість, яку приносить з собою кожна нова особа. Але найбільшу силу і підтримку в важких моментах я отримую на молитві перед Богом. Під час молитви Бог мене потішає і дає спокій у багатьох ситуаціях, також тоді, коли бачу страждання інших. В моєму безсиллі Він запрошує мене зберегти надію, що Господь хоче добра кожному, і що ми можемо підтримувати один одного, відкривати красу і радість життя.”
С.Марія Мюллер, SSpS
Додати коментар