За кілька днів до свята Пасхи Польщу обійшла жахлива новина: невідомий у нападі гніву жорстоко вбив 65-річного чоловіка прямо на території однієї з варшавських парафій. Як виявилося, потерпілий щойно посповідався, він був батьком священика (з тієї самої дієцезії). Чому Бог це допустив? Подумати про те, чому Бог не захистив від смерті і що є цим “найстрашнішим”, що може трапитись із людиною, запрошуємо під час медитації над псалмом 30, який сьогодні читають на недільній літургії у Католицькій Церкві римського обряду.  

Наша постійна рубрика #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ нагадує, що варто на хвилину відірватися від буденності, відсвяткувати неділю, бо це день Божий, почитати Біблію та провести час з родиною.

Пропонуємо розважання Божого Слова за методом Lectio Divina – “Боже читання”, яке відбувається у 4 кроки. 

4 кроки Lectio Divina

1. Lectio – “Про що говорить текст?” Прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
2. Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
3. Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
4. Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

      #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №26: ПСАЛМ 30

Подяка за порятунок від смерті
1 Псалом. Пісня на посвяту храму. Давида.
2 Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.
3 Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене.
4 Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.
5 Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому!
6 Бо на хвилину гнів його, ласка ж його – поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість.
7 У моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!”
8 Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь.
9 До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю:
10 “Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?”
11 Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!
12 На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами,
13 щоб душа моя тобі псалми співала, – не мовчала. Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки.

Я роздумую над темою псалма 30 – «Подяка за порятунок від смерті», залишаючись під сильним враженням обставин смерті вбитого у Варшаві Марка Тарновського. Перед святом Пасхи, 65-річний чоловік разом з дружиною поїхав до храму посповідатись. Через кілька хвилин після генеральної сповіді із цілого життя, на Марка накинувся невідомий, який у нападі неконтрольованого гніву ввірвався на територію парафії, завдаючи смертельні рани жертві.
Чому Бог не врятував його, чому дозволив загинути в Його домі? Чи така смерть має сенс? Мене дуже вразили мене слова священика, сина Марка, який під час похорону сказав, що не хоче, щоб смерть його батька називали трагічною. «Це смерть повна хвали» – зазначив батько померлого.
Думаю, так може сказати тільки той, хто насправді має живу віру. Таку віру передав Марко своєму синові, котрий заявив, що в їхній сім’ї є біль після смерті батька, але немає злості чи ненависті до вбивці.
Марко перейшов до життя, будучи готовим до зустрічі з Воскреслим Ісусом, проте вбивця потребує багато молитви, щоб покаятися і прийняти дар спасіння.
В контексті цього досвіду, перейдемо до псалму.

LECTIO

На початку читаємо, що це пісня Давида на посвяту храму, хоча в псалмі немає віднесення до цієї події. Сам Давид не побудував храму, це зробив його син Соломон. Під час посвячення Божого дому, Соломон звернувся до Господа в молитві, просячи: «Вислухай благання слуги Твого і народу Твого, Ізраїля, коли вони будуть молитися на цьому місці. Вислухай з місця, де Ти перебуваєш, з неба; вислухай і прости» (1 Цар 8,30). Цілий псалм 30 є прославою Бога і подякою Йому за допомогу, яку виявив псалммоспівцю. Молільник різними словами хвалить Господа: вознесу Тебе (вірш 2), співайте в псалмах і дякуйте (вірші 5 і 13), до Тебе взиваю (вірші 3 і 9), прославляти Тебе, сповіщати (вірші 10), хвалитиму Тебе (вірші 13).
Він не тільки сам прославляє, але закликає також інших людей робити це, співаючи псалми. Псалмист впевнений, що Бог його вислуховує, він знає Бога як святого (вірш 5), доброго (вірш 8) і вірного (вірш 10). Давид дякує Богові за те, що зцілив його від смертельної хвороби. Не знаємо, чи це була фізична чи психічна хвороба, чи, можливо, йдеться про гріх – хворобу душі. Численні контрасти, які вживає псалмист показують, що це була важка недуга, настільки виснажуючи, що він немовби-то помирав.
Вслухаймося в ці слова яскравих контрастів:
Ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною (вірш 2), Ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене (вірш 4), На хвилину гнів Його, ласка ж Його – поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість (вірш 6), Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність? (вірш 10), На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами (вірш 12).
Господь може вмить перемінити в життєдайне джерело те, що людину вбивало протягом довгого часу,.
Цей псалм чуємо під час Святої Літургії у Пасхальному часі. Можемо слухати його як молитву воскреслого Христа до Отця, занесену у Святому Дусі.
Ісус Своєю смертю на хресті і воскресінням переміг гріх і сатану, які є причиною смерті. Він обдарував людину правдивим життям. У Книзі Одкровення чуємо «Переможний не ушкодиться від смерті другої» (2,11 б). А в Книзі Второзаконня Бог говорить прямо: «Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству» (19б).
Свобода від гріха створює в людині простір до прослави Бога. І це не залежить від емоційного стану людини, але від живої віри, яка є в серці.
Людина, яка промовляє: «Увечорі плач завітає, а вранці радість», здібна в усьому розпізнати близьку присутність Господа і з довір’ям приймати те, що Він допускає в її житті. Святі Отці Церкви, коментуючи ці слова, пригадують учнів Христа. під хрестом Ісуса та у ранок Воскресіння. Ввечері, у день Його смерті, дивлячись на розп’ятого Учителя, вони були сповнені глибоким смутком. А у ранок Воскресіння їхні серця огортає неймовірна радість, коли бачать Його живим. Господь, похоронений ввечері, вранці виходить з гробниці: для вірних засяяло світло, а для грішників залишилося воно закритим (св. Василь Великий, св. Августин).

ОСОБЛИВИЙ ДАР, ПРО ЯКИЙ МАЛО ХТО ПРОСИТЬ 

Щоб глибоко пережити радість зустрічі з Воскреслим Ісусом потрібно досвідчити також смутку і сліз із приводу своїх гріхів. Про цей дар потрібно просити, бо він захищає перед гординею, якою сатана спокушає багатьох. Саме цій спокусі піддався псалмоспівець, адже він сам визнає: «У моїй певності я мовив: Не захитаюся повіки! Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь» (вірші 7 і 8). Небезпекою для людини є приписувати собі різні заслуги та у стані добробуту легко забувати про Бога. Святий Дух оживляє в людині пам’ять про те, що все є даром Бога. Свята Тереза від Дитяти Ісуса любила повторювати: «Все є благодаттю».
Молячись сьогоднішнім псалмом, пригадуються правила розпізнавання духів згідно св. Ігнатія Лойоли. Одне з правил говорить, що коли Бог діє в душі людини і вона вирішує йти за Ним, то Господь наповняє її радістю, щоб таким чином притягнути її до Себе. Натомість, неприятель буде наповнювати душу смутком і неспокоєм, щоб її від Бога відтягнути («Духовні вправи» 329).

MEDITATIO

Прочитай повільно цей псалм. Вслухайся у слово, яке Бог керує особисто до тебе.
Твоєю допомогою можуть бути нижче наведені запитання. Проте якщо Святий Дух поведе тебе іншою дорогою, йди за Його натхненням.
• Пригадай собі досвід глибокого страждання в своєму житті, можливо це була хвороба – твоя або дорогої тобі людини, або фінансові проблеми, чи труднощі у відносинах (у родині чи на роботі)? Як ти це переживав? Що тебе найбільш турбувало в цьому? Яке місце в тих переживаннях займав Бог, чи ти розмовляв з Ним про це, чи довіряв Йому ці справи, людей?
• Чи є в твоєму серці біль, пов’язаний з тим, що так багато людей залишаються далеко від Бога, не знають або відкидають Його, живуть у важких гріхах? Як часто за них молишся? Що робиш для того, щоб вони досвідчили Божої любові і відкрили серця на прославу Бога?

ORATIO

Дякую Тобі, Боже, за Таїнство поєднання – сповідь, в якому «взиваю Твого милосердя, а Ти мене лікуєш».
Дякую за те, що «виводиш із Шеолу мою душу і оживляєш мене з-поміж тих, що сходять в яму».
Дякую Тобі, що «на танок перетворив плач мій: розперезав моє веретище й оперезав веселощами».
Господи, пробач мені, що так часто мої молитви є проханням про здоров’я, а так мало про навернення грішників.
Пробач, що так багато щоденних зусиль спрямовую на тілесні потреби, а так мало турбуюся про душу.
Пробач, що живу тут на землі, ніби мав бути тут вічно і так рідко думаю про вічне життя; що користаюся дарами цієї землі як власник, забуваючи, що Ти Творець усього.
Прошу Тебе Господи, наповни моє серце піснею Твоєї слави тепер і назавжди.

CONTEMPLATIO

Господь не потребує багато слів. Йому достатньо одного слова, яке випливає з люблячого серця. Яке це слово?

Текст: с. Марія Марта Пшивара, SSpS
Фото: pixabay.com