Однією з найпоширеніших недуг душі є так званий “склероз серця”. Сьогоднішній псалом дає чудовий рецепт на те, що треба робити, щоб зберегти свою пам’ять у чудовому стані. Також про це йдеться у популярній пісні англійського співака Мета Редмана (дивіться відео у російському перекладі), яка говорить про 10 000 причин прославити Господа. Отож, щоб не забувати, потрібно постійно прославляти Бога за те, що Він зробив у Твоєму житті, пригадувати конкретні події, факти, слова людей. 

Сьогодні у неділю запрошуємо Тебе зупинитися, посвяткувати святий день, побути зі своєю родиною, друзями, на природі, а також з Богом, читаючи Біблію. С. Марія Марта Пшивара SSpS підготувала коментар до псалму. Проте без Твоєї медитації цей коментар мало що важить. Тож запрошуємо на особисту зустріч з Богом на молитві! Він уже чекає на Тебе. 

Пропонуємо розважання Божого Слова за методом Lectio Divina – “Боже читання, яке відбувається у 4 кроки.

4 кроки Lectio Divina:

1. Lectio – “Про що говорить текст?” прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
2. Meditato– Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
3. Oratio– “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
4. Contemplatio– споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

        #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №49: ПСАЛМ 103

LECTIO 

1 Давида. Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє – його святе ім’я. 
2 Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. 
3 Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. 
4 Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. 
5 Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність. 
6 Господь творить правосуддя і суд усім прибитим. 
7 Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля – діла свої. 
8 Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий. 
9 Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки. 
10 Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам. 
11 Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться. 
12 Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші. 
13 Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться. 
14 Він знає, з чого ми зліплені, він пам’ятає, що ми – порох. 
15 Чоловік бо – дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі. 
16 Потягне над ним вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше. 
17 Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих, 
18 що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати. 
19 Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє. 
20 Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова. 
21 Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю. 
22 Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!

Цей Давидовий псалм має різні заголовки: Бог є любов, Батьківська доброта Бога, Прослава Божого милосердя. Всі ці теми підкреслюють прикмети Бога: Господь є добрий, милосердний, повний любові. Псалмист добре це усвідомлює, підкреслюють це перші і останні слова псалму, котрі повторюються, як рефрен: «Благослови, душе моя, Господа». Різниця в тому, що на початку псалмист закликає тільки свою душу, своє нутро до прослави і вдячності. Натомість в кінці включає в прославу Бога всіх мешканців неба і землі: створіння розумні, якими є добрі духи, котрі виконують волю Господа а також створіння нерозумні, тобто все, що є ділом Його рук. Одні прославляють Господа свідомо і добровільно а інші, віддають Йому славу самим існуванням. Якщо, не знаємо, як прославляти Бога, можемо відкривати псалми прослави (цей є одним з таких) і просто їх читати. Вдячність для Бога згідно псалмиста, об’являється в постійній пам’яті серця про благодаті отримані від нього – «не забувай усіх Його добродійств ніколи» (2б), в іншому псалмі чуємо:  «Великих діл Бога не забувайте» ( пор. Пс 78,7).

Те, що допомагає людині, що постійно оживляє її пам’ять, це бачення усього з перспективи віри. Тільки для невіруючої людини, щось трапляється випадково, натомість християнин повинен намагатися в усьому побачити присутність Господа і Його ведення.

Псалмист перераховує чимало благодатей, за кожним разом підкреслюючи, що це Він – Господь ними обдаровує: Він прощає провини, зціляє недуги, визволяє від небезпеки, обдаровує ласкою і милосердям, наповняє добром, відновляє сили,  захищає скривджених. А в кінці перераховування, того, як Господь об’являє свою доброту і любов, псалмист згадує історію. Говорить, про те, що Господь вчинив для Мойсея і синів Ізраїля – « Він показав Мойсеєві Свої дороги і синам Ізраїля – діла Свої» (в.7). Якщо Він вчинив такі великі чуда в історії народу вибраного, на скільки більше робить їх сьогодні, в нашій щоденності.

Для того, щоб розпізнати Його діяння в історії Ізраїля і в своїй особистій історії, потрібно залишатися в близьких відносинах з Ним. Ці близькі відносини можливі тоді, коли маю правильно сформований образ Бога, коли переживаю відносини з Ним, як з Особою, котра є як милосердний батько або добра мати. Від 8 вірша, автор псалма підкреслює ці риси Бога, який є батьком і матір’ю для Своїх  дітей: «Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий … Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що Його бояться» (в. 8 – 13).

Господь, Творець людини, має про неї найбільші знання і має найбільше для неї зрозуміння. Він найкраще знає, що людина, створена з пороху землі, є піддана людській слабкості і вона обернеться в порох. Але Господь, цю слабку людину, створив не тільки з пороху землі, Він створив її також з любові – на Свій образ і на Свою подобу. І так, як перша правда, усвідомлює людині проминучість і часом спричиняє їй внутрішнє страждання; так друга правда добавляє її крила, щоб вона відірвала свій погляд від пороху землі і споглянула в сторону неба, яке Господь для неї приготував. Псалмист говорить, що Господь утвердив Свій престол на небі. Вічне помешкання людини не є на землі, вона не залишиться на віки порохом. Завдяки її безсмертній душі, вона призначена перебувати біля Його трону, на небі. І тому так важливо, щоб в її душі постійно лунав спів прослави, бо тільки в такий спосіб вона найбільше стає подібною до Свого Творця і вже тут на землі переживає  частинку з’єднання з Ним.

Для особистого лекціо:

Пс 41,3-5; Пс 40,3; Іс 40,31; Вих 34,6; Пс 86,15;  Пс 145,8; Єр 3,12; Йона 4, 2; Йоіль 2,13;  Пс 90, 3-6

MEDITATIO

Затримаюся над тим словом або віршем псалма, яке особливо доторкається до мого серця. Подумаю які почуття воно в мені викликає?

Чи переживаю радість, вдячність, бо досвідчую Бога, як:

• найкращого Лікаря душі і тіла, котрий пробачає і зціляє
• люблячого Батька, котрий виявляє милосердя
• сильного Орла, котрий повертає втрачену силу
• доброго Пастиря, котрий мене веде, як вів Мойсея і вибраний народ
• розумного Творця, котрий має зрозуміння для Свого створіння?

або переживаю смуток, незадоволення, страх, бо:

• не довіряю Божому милосердю
• маю образ Бога, як Того, хто карає
• не сприймаю своєї слабкості і проминучості
• не розпізнаю Божої близькості в трудні моменти життя
• не турбуюся про свою душу а вся моя увага присвячена тілу?

В дружній розмові, хочу відкривати перед Господом своє серце, дозволяючи Йому зцілювати мене і наповнювати радістю життя.

ORATIO

Боже мій Отче, Ти створив мене з любові на Свій образ і на Свою подобу. Дякую Тобі за Твою щедрість, яка є для мене запрошенням до співучасті в Твоєму Божестві. Дякую Тобі за Твою любов, милосердя, за Твою доброту, лагідність, зрозуміння, терпеливість. Прошу Тебе формуй ці Твої риси в мені, щоб я ставав з кожним днем, щораз більш подібний до Тебе – мого Творця, Батька і Пастиря. Будь прославлений Господи в моєму житті і в усіх ділах рук Твоїх на небі і на землі.

Можу до цієї молитви запросити Марію і разом з Нею прославляти Господа піснею Магніфікат (Лк 1, 46-55).

CONTEMPLATIO

Єднаючись з всіма мешканцями неба і в єдності з усім Божим творінням на землі, хочу увійти в тишу мого серця. Тут в глибині моєї душі вдивляюся в Господа, віддаючи Йому честь і славу. Моя прослава нічого Йому не добавляє, бо в Ньому є повнота всього. Але я потребую Його прославляти, щоб ставати одне зі Своїм Творцем.

«Благослови, душе моя, Господа» – нехай це Слово живе в мені завжди.