#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №67-ПСАЛМИ: ЧИ ДІЄ БОГ У МОЄМУ ЖИТТІ?

#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №67 – коментар до недільного псалму. Це рубрика від с. Марії Марти Пшивари, SSpS. Щонеділі ми подаємо медитацію до псалма у стилі Lectio Divina, який має на меті допомогти почути та зрозуміти слова Бога.

Також ми запрошуємо вас відсвяткувати святий день – неділю: присвятіть більше часу родині, друзям, відвідайте того, кого давно не бачили, відсвяткуйте Святу Месу у своїй парафії, розділяючи радість віри у Христа разом з іншими. Виділіть трохи часу на особисту зустріч з Богом у дуже конкретний спосіб – читання Біблії.

Lectio Divina – у перекладі “Боже читання” відбувається у 4 кроки.
1. Lectio – “Про що говорить текст?” Прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
2. Meditatio – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
3. Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
4. Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

Спочатку знайди зручне місце, помолися до Святого Духа. Можна, наприклад, такими простими словами:
“Господи, через читання Біблії хочу зараз тут зустрітися з Тобою. Маю бажання пізнавати Тебе. Прийди, Святий Духу, і так як Ти колись надихнув людей написати цей текст, зроби, щоб я його зрозумів, щоб у цих словах псалма знайшов правду, світло на конкретні ситуації мого життя. Амінь

ПСАЛОМ 86 (85) Молитва побожних у злиднях
1 Молитва Давида. Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і вбогий.
2 Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.
3 Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу.
4 Звесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу.
5 Бо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.
6 Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання.
7 У день моєї скрути до тебе я взиваю, ти бо вислухаєш мене.
8 Немає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла.
9 Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи, перед Тобою і прославлятимуть твоє ім’я.
10 Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний.
11 Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.
12 Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім’я твоє навіки,
13 бо милість твоя велика надо мною, і ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу.
14 О Боже, горді піднялись на мене, і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.
15 Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди.
16 О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї.
17 Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене потішив!

Цар Давид, автор цього псалма, перебуває в якомусь стражданні і в молитві кличе про допомогу. Він тричі повторює прохання, щоб Бог його вислухав. Не знаємо, хто ті «горді, насильники і ненависники», про яких він згадує в віршах 14 і 15. Чи це диявол, що спокусив Давида до страшних гріхів, чи люди, що його переслідують (серед них і його син Авесалом), чи народи, з якими він вів численні війни? Бачимо Давида, сповненого смутку, він називає себе нужденним і вбогим. Одночасно не впадає в розпач, покладаючи надію на Бога. Він вже має досвід, що Господь врятував його з глибокого Шеолу (в.13), коли був у смертній небезпеці. Шеол в Біблії означає місце перебування померлих. В псалмі 6 псалмоспівець запитує: «Бо ж хто по смерті тебе згадає, в Шеолі хто тебе возхвалить?» (в.6).

Псалом, над яким роздумуємо, розпочинається антропоморфізмом – надаванням Богу людських рис. «Приклони, Господи, твоє вухо» (в.1), що означає прохання, щоб Бог поспішив на допомогу молільнику. Він просить також про ходіння Божою дорогою в правді, тобто про пізнання волі Господа (в.11). Окрім благальної молитви в псалмі є також прослава: « Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім’я твоє навіки» (в.12). Прослава є також в місцях, коли він перечислює Божі прикмети, називаючи Бога добрим, ласкавим і повним милосердя (в.5), великим, єдиним і Тим, хто творить чуда (в.10), милосердним і милостивим, повільним до гніву і повним ласки та правди (в.15). Це свідчить про те, що він має правильно сформований образ Бога. Давид, котрий вчинив численні гріхи, а тепер переживає велике страждання, має досвід Бога, котрий є близько, пробачає і вислуховує. Тому навіть під час великого утиску не втрачає надії.

Отці Церкви бачать в псалмі пророцтва, які сповнюються в Особі Ісуса. Добра Новина, яка вийшла з ізраїльського народу, поширилася на весь світ, як заповідав псалмоспівець: «Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи, перед Тобою і прославлятимуть твоє ім’я» (в.9). Прохання у вірші 16 вкладають в уста самого Ісуса – Слуги Божого, а в особі Служебниці розпізнають Марію: «О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї». Знаком, про який в кінці молитви просить молільник, відповідно до думки Отців Церкви, є знак хреста. Це знак доброзичливості Бога до людини, де Бог, беручи на себе її гріх, дає прибити себе до хреста замість неї. Ісус зайняв на хресті місце, призначене грішникам, і таким чином відкрив двері Царства.
Це найбільша втіха для людини – останнє слово не належить гріхові, стражданню і смерті, але Ісусові, котрий спасає людину, помираючи за неї на хресті.

Під час молитви роздумів затримаюся над віршем, який особливо до мене промовляє.
Можу запитувати себе, з яким образом Бога розпочинаю свою молитву? Усвідомлення цього допоможе мені ставати в правді перед собою і відкриватися на живу присутність Бога, Котрий прагне мати зі мною близькі стосунки.

В сердечній розмові з Богом (oratio) проситиму про благодать, яку сьогодні потребую. Можливо це благодать, яка мені потрібна для поглиблення відносин з Ним, можливо – прохання про пізнання і виконання Його волі.
Усвідомлюючи чуда, які Господь здійснив в моєму житті, повторюватиму в серці з вдячністю:
«Дякую тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославляю ім’я твоє навіки, бо милість твоя велика надо мною».