#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №82 ХВАЛА БОГОВІ- ОНОВИТЕЛЕВІ ІЗРАЇЛЯ!

#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №82 – коментар до недільного псалму. Це рубрика від с. Марії Марти Пшивари, SSpS. Щонеділі ми подаємо медитацію до псалма у стилі Lectio Divina, який має на меті допомогти почути та зрозуміти слова Бога.

Lectio Divina – у перекладі “Боже читання” відбувається у 4 кроки.
1. Lectio – “Про що говорить текст?” Прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
2. Meditatio – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
3. Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
4. Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

Спочатку знайди зручне місце, помолися до Святого Духа. Можна, наприклад, такими простими словами:
“Господи, через читання Біблії хочу зараз тут зустрітися з Тобою. Маю бажання пізнавати Тебе. Прийди, Святий Духу, і так як Ти колись надихнув людей написати цей текст, зроби, щоб я його зрозумів, щоб у цих словах псалма знайшов правду, світло на конкретні ситуації мого життя. Амінь

Псалом 147
Хвала Богові – могутньому оновителеві Ізраїля
1 Хваліте Господа, бо добрий! Співайте Богу нашому, бо милий! Хвала бо йому подобає.
2 Господь Єрусалим будує, розсіяних Ізраїля збирає.
3 Розбитих серцем він ізціляє і перев’язує їх рани.
4 Він число зір лічить і кожну пойменно називає.
5 Великий наш Господь, велика його сила, і розумові його немає міри.
6 Господь принижених підносить, а нечестивих понижує додолу.
7 Співайте Господеві на подяку, хваліте Бога нашого на гарфі.
8 Він хмарами вкриває небо, готує дощ на землю, ростить траву на горах.
9 Дає для скоту поживу і воронятам, що квилять.
10 Він милується не силою коня і не ноги мужа йому до вподоби, –
11 Господь любить тих, що його бояться, що його милости чекають.
12 Слав Господа, Єрусалиме! Хвали, Сіоне, Бога твого!
13 Бо він укріпив брам твоїх засуви, благословив дітей твоїх посеред тебе.
14 Він робить мир у твоїх межах, насичує тебе ситтю пшеничною.
15 Він посилає свій глагол на землю, слово його несеться швидко.
16 Він дає сніг, як вовну; як попіл, іній розсипає,
17 кришками лід кидає, – перед його морозом хто встоїться?
18 він посилає своє слово і їх розтоплює, подме своїм вітром – течуть води.
19 Він Яковові звістив своє слово, Ізраїлеві свої присуди й свої устави.
20 Ніякому народові він не вчинив так, і присудів своїх він не явив їм. Алилуя.

В грецькому псалтирі даний псалом поділений на два псалми: 146 – вірші 1-11 і 147 – вірші 12-20, а розпочинає і закінчує його заклик “Алілуя!”.
Давид, який писав пісні і виконував їх, співаючи та граючи на різних інструментах, акцентує на важливості прослави Господа з огляду на Нього самого і на велику користь для душі.
Псалмоспівець малює перед читачем різні образи Бога: Будівельника, Лікаря, Сотворителя. Підкреслює велич і могутність Бога, а одночасно і Його близькість та турботу про кожне створіння. Бог має особливе вподобання в тому, що слабке і відкинене. Він дбає навіть про маленьких круків, яких батьки покидають після народження. Бог турбується про все Своє створіння. Сам Ісус, говорячи про необхідність довіритися Богу, Котрий пам’ятає про кожного, поставив як приклад небесних птахів, які не сіють і не збирають, а Небесний Отець годує їх. «Хіба ви від них не вартісніші?» – запитує Ісус (Мт 6, 26).
Бог прикрашає землю до найменших деталей. Людина, яка дивиться очима віри, розпізнає Його присутність всюди. Більшість вчених – це глибоко віруючі люди; вони, маючи ближчий огляд всесвіту, бачать, як все гармонійно існує, і розуміють, що це не виникло випадково, що за тим стоїть Вищий Розум, яким є Бог. Біблія говорить, що дурними з природи є ті, які дивляться на красу цього світу і не розпізнають в ньому Сотворителя (пор. Мудр 1, 13) Звернімо увагу на численні дієслова в псалмі, які вказують, що Бог у Своєму Провидінні на різні способи турбується про людину і про все, що створив: Він будує, збирає, зціляє, перев’язує рани, лічить, поіменно називає, підносить, понижує, вкриває, готує, дає, любить, укріпляє, благословляє, робить мир, насичує, посилає, розтоплює, звіщає. Любов Господа до Його створіння є дуже креативна і ніколи не втомлюється.
Бог створює і оживляє все Своїм Словом «Він посилає свій глагол на землю, слово Його несеться швидко» (в.15), «Він посилає Своє слово… Він Яковові звістив Своє слово» (в.18 а і 19а). Слово Бога є повним сили Духа, Воно створює все з нічого. Це нагадує перші слова Біблії в Книзі Буття, коли Бог створював світ: «Бог сказав і сталося». Слово Бога, Котре існує від самого початку (пор. Й 1, 1), стало тілом і жило серед нас (пор. Й 1, 14). Ісус, будучи Богом, применшив себе, ставши подібним до людини, став слухняним аж до хресної смерті. «Бог Його винищив і дав Йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі і під землею і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця» (пор. Флп 26-11).
Молячися цим псалмом, запитаю себе, яке значення надаю слову в своєму житті: Слову Бога, словам інших людей, словам, які я говорю? Які слова найчастіше живуть в моєму серці, в пам’яті? Чи протягом дня пригадую Слова з Біблії, а чи живуть в мені лиш людські слова? Приємно чути слова любові, втіхи, визнання, довіри, вони укріпляють, заохочують, несуть радість. Але їх недостатньо в хвилини випробувань. Потребуємо Слова Бога, бо тільки воно вливає в душу життєдайну силу, дає надію і зцілює.
Можливо, часом роздумую над словами, які були мені сказані без любові, в злості – важкі слова, які мене зранили. На молитві розмовлятиму з Богом про ці слова і про осіб, які їх сказали.
Попрошу Духа Святого, щоб пригадав мені слова з Біблії, які будуть ліком на болісні слова людей. Якщо отримаю таке Слово, збережу його в своєму серці і в пам’яті як дорогоцінну перлину.
Молитимусь цим Словом так довго, аж повірю в Його зцілюючу, життєдайну силу і з радістю прославлятиму Господа, Котрий так щедро кормить Ним мене.
В споглядальній молитві вдивлятимусь з любов’ю в Слово, котре стало тілом і оселилося між нами. (пор. Йо 1, 14)
“Тоді, як мирна тиша все повила, і ніч, поспішаючи, досягла половини свого бігу, твоє всемогутнє слово з неба, з царських престолів, як невблаганний воїн, грянуло в осередок пропащої країни, несучи гострий меч -твій невідкличний наказ. (Мудр 18, 14-15)