День святого Патріка, або Як британський місіонер перетворився на ірландський фольклорний фестиваль

Холодний вітер, кілька крапель дощу, гучна музика, барвисті костюми і карнавальна хода, духові оркестри з усього світу та натовп, залитий зеленим і помаранчевим. Ні, це не Кельнський карнавал — це Парад до Дня святого Патріка, який щороку 17 березня захоплює саме серце Дубліна.

Ми — новачки у місіонерському згромадженні й в ірландській культурі — вирішили скористатися нагодою і відсвяткувати День святого Патріка там, де, здавалося б, усе почалося. На батьківщині святого? Не зовсім.

Патрік: початок шляху

Насправді Патрік походив з Баннавентабернії — невеликого села на південному заході Британії (історики досі сперечаються, де саме воно було). У віці шістнадцяти років його викрали пірати і продали в рабство в Ірландію. Там він шість років пас отари, жив у самотності, поки не почув голос уві сні, який наказав йому тікати. Йому вдалося повернутися додому.

Покликання і повернення

Однак на цьому його історія не завершилася. Вдома Патрік прийняв священство, і знову уві сні почув заклик повернутися в Ірландію — тепер вже як місіонер. Неохоче, але покірно, він вирушив назад до країни, де колись був рабом.

Життя в Ірландії: від проповідника до єпископа

Святий Патрік подорожував островом, проповідуючи Євангеліє серед язичницьких племен. Він хрестив людей, засновував монастирі, будував храми та організовував церковне життя. Його діяльність була настільки плідною, що він з часом став єпископом, а після смерті — символом і душею християнської Ірландії.

Чому його святкують по всьому світу?

Чому День святого Патріка святкують не лише в Ірландії, а й у США, Канаді, Австралії та навіть в Японії? Пояснити це коротко складно — написано цілі книги. Але є одна річ, яка здається очевидною: Патрік об’єднує. У цей день кожен може відчути себе трішки ірландцем, незалежно від походження, релігії чи віку. Це день відкритих сердець, музики, кольорів і радості.

Ірландський дух: музика, кольори, пиво і люди

Ірландська музика — це не лише арфа й скрипка, це енергія та емоція. Ірландські кольори — зелений, білий, помаранчевий — пульсують у натовпі, на обличчях і прапорах. Пиво Guinness ллється рікою, а люди — відкриті, щирі, балакучі — легко йдуть на контакт. Такою є Ірландія в День святого Патріка.

Враження першого свята

Наш перший День Патріка в Дубліні був по-справжньому незабутнім: теплий, вітряний, барвистий і красивий. Навіть без «Алааф!» — як на карнавалах у Кельні — було весело. І, можливо, саме це і є головне: святий Патрік — не лише історична постать, а жива традиція, яка продовжує надихати.