Уже 64-й день в Україні триває війна, час повномасштабного вторгнення росії на територію нашої країни. Щонайменше 610 дітей постраждали через збройну агресію рф в Україні. 217 дітей вбили, 393 дитини поранено. Цифри не є остаточними, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях. Постійні обстріли у Донецькій та Луганській областях, продовжується блокада Маріуполя. Сотні цивільних і поранених військових потребують негайної евакуації з міста. Окупанти примусово вивозять українців на далекий Схід. Біля Маріуполя виявляють все нові братські могили, в яких поховані мирні жителі міста. Також є випадки викрадення цивільного населення. Весь світ пам‘ятає жахи в Бучі та інших звільнених містах, де зафіксовані масові вбивства і катування цивільних українців.
Тепер наше життя поділилося на «до» і «після» війни. Нові реалії, нові виклики, нові потреби, нова дійсність, у якій присутній Воскреслий Христос і разом з українським народом бореться за Правду!
У час війни нашу спільноту Сестер Служниць Святого Духа прийняли брати францисканці у селі Мацьківці. Тепер ми живемо і служимо в Санктуарії Матері Божої Фатімської. Тут разом із братами ми розвинули кілька напрямків діяльності для служіння тим, хто того зараз найбільше потребує.
У перші тижні війни в парафії було організовано місце для ночівлі переселенців. Різні групи людей, що тікали із міст, де велись активні бойові дії, зупинялися у нас, щоб поїсти, помитися, відпочити і продовжити свою дорогу.
Згодом потік внутрішньо переміщених осіб значно зменшився, тому ми організували тут невеличкий центр гуманітарної допомоги. Одяг, продукти харчування, медикаменти почали привозити з інших спільнот Польщі, Німеччини, Румунії, від різних добродіїв. У с. Мацьківці та у сусідніх селах проживають люди з Маріуполя, Харкова, Макарова, Києва тощо. Більшість із них бачили усі жахіття війни на власні очі, тікаючи, не мали часу збирати валізи, тому потребують елементарних речей особистої гігієни, одягу, харчів, для дітей солодощів, памперсів, ліків. Ми допомагаємо їм у забезпеченні необхідними речами.
Отримані медикаменти передаємо на передову, а також у військові госпіталі. Шукаємо спонсорів для придбання необхідних речей для військових та медичного обладнання в госпіталі. Це дуже актуальний напрям діяльності сьогодні.
У цей нелегкий час ми продовжуємо жити і вірити! Господь з нами! У світлий день Воскресіння ми ділилися радістю з пораненими військовими. Місцеві жителі збирали великодній кошик для військовослужбовців, які лікуються в місті Хмельницькому. Також смачненькі пакуночки ми зібрали для дітей-переселенців на Хмельниччині.
Війна вплинула на життя усіх дітей: тих, що побачили її на власні очі у Харкові, Маріуполі, Краматорську, Херсоні, Миколаєві, а також тих, що живуть тут, на Західній Україні, де не ведуться активні бойові дії, проте часто лунає сигнал повітряної тривоги або чути шум літаків. Тому робота із місцевими дітками є не менш важливою, щоб «витягувати» цю війну з їхніх світлих сердець. Тому, як і до війни, ми ведемо катехизи, організовуємо творчі майстер-класи (розмальовування писанок, створення поробок…), активні ігри. Також молитва займає важливе місце у праці з дітьми. Ми молимось за мир для України та цілого світу, за навернення сердець, за ворогів, щоб ця війна не знищила наші серця, які є місцем любові і радості.
Війна увірвалась у наше життя і змінила його назавжди. Та з нами «Той, хто знає, що таке страждати»(Іс. 53, 3). «Тому, власне, що страждав і Сам був випробуваний, Він може допомогти тим, що проходять через пробу» (Євр 2,18).
З вірою і неустанною молитвою проживаємо цей нелегкий час для кожного українця! І просимо про Вашу молитовну підтримку!
Марія Люба
Додати коментар