#ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ №79 – ПСАЛМИ: ЯК ЗВУЧИТЬ ГОЛОС БОЖИЙ?

Під час хрещення Ісуса у Йордані Божий голос почувся з неба. Цікаво, а який у Бога голос? Як він звучить? Вітаємо всіх зі святом та запрошуємо до чергової медитації з рубрикою #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ, яка невтомно нагадує, що варто на хвилину відірватися від буденності, відсвяткувати неділю, бо це день Божий, почитати Біблію та провести час з родиною.

Про голос Господній розважає с. Марія Марта SSpS, яка підготувала текст медитації у стилі Lectio Divina, що в перекладі з латинської означає “Боже читання”. 

4 кроки методу Lectio Divina

  1. Lectio – “Про що говорить текст?” прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д. 
  2. Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
  3. Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
  4. Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.                                                     

Мадаґаскар. Хрещення.

ПСАЛОМ 29

Lectio

Псалом 29, написаний Давидом, це прослава Бога. Немає в ньому прохання чи перепрошення. Вже в перших словах псалмоспівець закликає, щоб «Божі сини» прославляли Бога. Автор постійно зосереджує увагу на Господі, Його ім’я повторюється тут аж 18 разів. В Книзі Ісаї 42,8 Господь говорить про Себе, що це Його ім’я і Він не віддасть Своєї слави іншому. Чимось натуральним є, щоб створіння віддавало славу Творцеві. І хоча псалмист передусім звертається до людей, проте в наступній частині підкреслює, що голос Господа торкається усього створіння.
Прочитаємо уважно цей псалом.

Прийди, Святий Духу, і молися в мені. Хочу зустріти Тебе, Господа живого, у Твоєму Слові.

Псалом 29

Псалом Давидів.
Воздайте Господеві славу імени його, вклоніться Господеві в святих шатах.
Голос Господній над водами! Загримів Бог слави, Господь над великими водами!
Голос Господній – сильний! Голос Господній – величний!
Голос Господній ламає кедри, Господь торощить кедри ливанські.
Від його голосу Ливан стрибає, мов телятко; Сіріон – як буйволятко.
Голос Господній креше полум’я вогнисте;
голос Господній пустиню стрясає, пустиню Кадеш стрясає Господь.
Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору.
А в його храмі усе каже “Слава!”
Господь возсів над потопом, і сидітиме Господь, Цар, повіки.
Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром.

Словосполучення «голос Господа» повторюється 7 разів, ніби підкреслюючи повноту (це символіка цього числа в Біблії). Давид добре знав голос Господа і міг впевнено сказати, що «він є потужний і могутній». А щоб показати ту силу, він наволить приклади: голос Господа ламає кедри, спонукає Ливан і Сіріон (Хермон) стрибати (танцювати), розпалює вогонь, стрясає пустиню Кадеш, перевертає дуби. Біблія Єрусалимська перекладає вірш 9, говорячи:  «від голосу Господнього злягає лань і опадає листя».                   

Все те відбувається в атмосфері сильної бурі, грому, до якого порівняний голос Господа. Цим псалмом євреї молилися під час штормів і читали його своїм дітям під час бурі.

Якщо не вслухатися глибше, то може виникнути почуття страху і загрози життю. На перший погляд складається враження, що голос Господа несе знищення. Проте молитва та зосередження уваги на Господі веде нас глибше, до правдивого значення псалму.

Людина, яка є покликаною жити на славу Божу, віддаючи Йому честь і виконуючи Його волю, нічого не мусить боятися: ні потопу, ні штормів, ні землетрусу. Жодна сила цього світу не знищить її, якщо вона всю свою надію покладає на Господа.

Натомість людина, яка сама для себе стає богом або робить собі ідолів зі створіння, повинна боятися. Бог буде допускати на неї різні удари, щоб її врятувати з грішної дороги.

Ламання потужних довговічних кедрів, перевертання твердих дубів є символічною картиною ламання людської  гордині. Від самого початку сатана відводить людину від Бога, спокушаючи її до гордині: «не буду служити, я сам буду вирішувати все, я знаю найкраще, хочу робити те, що мені до вподоби. Ніхто не буде мені говорити, що можу, а чого не можу робити». Ця спокуса злого є актуальною від створення перших людей до сьогодні. Замість роздумів про Бога і Його прослави в усьому, людина постійно думає про себе. Там, де людина ставить в центрі себе, немає місця на хвалу Бога, бо всі думки, почуття і воля вже зайняті.

Якщо ми зрозуміли, що Бог говорить в псалмі 29, то в частині Meditatio вслухаємося в окремі слова, щоб почути, що Бог хоче сказати до мене особисто.

Своє розуміння «голосу Господа» можемо поширити, читаючи інші фрагменти Слова Божого: Іс 30,30; Йов 37,4; Й 12,28; Мк 1,11.

Коментарі Отців Церкви:
Голос Господа почув Йордан: «Це Син Мій Улюблений »(Мт. 3:17) і знову, коли він сказав: «Ідіть і хрестіть всі народи» (Мт. 28:19), щоб прийняти дітей. (Василій)

Голос Господа у водах : у творінні, під час потопу, а потім на Червоному морі. (Еусебіо)

Вірш 11: “Господь благословляє Свій народ миром”. “Прийдіть благословенні Отцем Моїм»(Мт. 25:34).  «Христос є нашим миром» (Еф 2:14)”(Єронім).

 Meditatio

Після уважного читання псалма, вслухаємося тепер в голос нашого серця.

Чи воно здібне почути запрошення: «Віддайте Господеві, сини Божі, воздайте Господеві славу і силу!»?

Бог сотворив мене на Свій образ і на Свою подобу. Він прагне, щоб це щораз більше віддзеркалювалося в моєму житті. А це можливо настільки, наскільки даю Йому першість в своєму житті. Це об’являється найбільше тоді, коли через моє життя проходять великі бурі, землетруси. Наскільки довіряю Богу у неспокійний час? Скільки місця в мені займає тоді прослава Бога, а скільки жалість до себе і постійне «Боже, дай…».

Те, скільки місця у щоденній молитві присвячую прославі Бога, показує наскільки близькими є мої відносини з Ним , наскільки Йому довіряю.

Тих, хто живе, як «Його сини», Бог обдаровує силою і благословить миром (вірш 11). У щоденному житті, найбільш прагнемо внутрішньої сили та миру. Це може нам дати тільки Бог. Щоб ми були здібні це прийняти, потребуємо увійти до Його храму і Його адорувати (вірш 2). Це запрошення віднайти живого Бога в глибині свого єства, в своїй душі. Там, у своєму нутрі, якнайчастіше єднатися з Ним і Його прославляти. На це не потребуємо особливого місця ані часу. Можемо це робити завжди і всюди. Потрібно тільки мати серце, палаюче прагненням бути з Ним і розум, освічений живою вірою, що Господь завжди є зі мною.

Oratio

Якщо в мені ще немає живої віри і палаючого серця, прагнення, щоб проживати життя на славу Господа та виконувати Його волю, то можу просити про дар Святого Духа. Третя Божа особа, Дух Святий, приходить на допомогу, коли не вміємо молитися. Він заступається за нас перед Богом.

Молитва. «Боже Духу Святий, прийди і освіти мій розум світлом віри, розпали серце вогнем любові, укріпи волю прагненням слави Бога над усе. Дай мені мудрість і вміння розпізнавати Бога так в радісні, як і трудні хвилини мого життя. Дай мені благодать прославляти Його тоді, коли чітко чую слова «Ти мій син улюблений», як і тоді, коли над моїм життям проходять темні хмари і земля усувається під ногами. Боже, Тобі довіряю.»

Під час молитви запитаю себе, в якій спосіб Господь промовляє до мене, чи розпізнаю Його голос серед інших голосів? Ісус сказав: «Вівці Мої голосу Мого слухаються» (Й 10,27). Чи можу сказати, що знаю голос Господа? Чи слухаюся Його і прагну виконувати Його волю?

В молитві визнаю та перепрошую Бога за ті моменти, коли знехтував Його голосом і пішов за своїми забаганками чи за спокусою гріха.

Contemplatio

Одним з найпрекрасніших способів прослави Господа є адорація Пресвятих Дарів – повне любові перебування в присутності Того, Котрий є Самою Любов’ю. Плодом такої молитви є глибокий мир серця, яким може наповнити тільки Господь.

На протязі тижня знайду півгодини, щоб піти до храму і там споглядати Євхаристійного Ісуса. Можу це робити навіть якщо Він закритий в дарохранительниці. Воскреслий, живий Христос присутній у храмі і завжди чекає мене там.

В тиші буду вслуховуватися в голос Господа, який завжди промовляє; часом робить це гучним голосом, як підчас бурі (вірші 3-10), а часом делікатним подувом вітру, дослівно: “делікатний голос ледь відчутної тиші” (на Хориві Ілля не розпізнав голосу Господа в потужному вітрі, ні в землетрусі, ні у вогні – 1 Цар 19,11-12).

Господь знає нас найкраще, Він знає, що і коли нам потрібно. Він пристосовує Свій голос до наших можливостей, щоб ми мали змогу Його почути. Він наш Творець, а ми Його улюблені діти. Тож довірмося Йому і прославимо Його від щирого серця!

Фото: архів SVD.

Поділіться: