Сьогодні зроби це, бо неділя – святий день, день Господній: зупинись, вдихни глибоко, зменш темп, озирнися навколо, і довше, ніж зазвичай у будні, присвяти час для Бога. Наприклад, читаючи та роздумуючи над словами зі Святого Письма.

У рубриці #ЗРОБИЦЕБОНЕДІЛЯ від с. Марії Марти Пшивари SSpS, ведучої реколекцій зі Словом Божим, читаємо про п’яту таємницю Радісного Розарію – знайдення Ісуса в храмі. 

4 кроки Lectio Divinа

Lectio – “Про що говорить текст?” прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д. 

Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?

Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”

Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

LECTIO DIVINA №5: 

Знайдення Ісуса в храмі – Лука 2, 41-52

Знайдення Ісуса – це є єдина подія з життя молодого Ісуса, описана в Євангеліє. Тільки євангелист Лука розповідає про це.

Читаємо, що „батьки Його ходили щороку в Єрусалим”. Закон єврейський зобовязував усіх хлопців від 13 року життя ходити кожного року в Єрусалим. Набожні сім’ї брали з собою також менших дітей.

ТРИ ВЕЛИКІ ПАЛОМНИЦТВА

Закон зобов’язував ходити 3 рази в рік: на Свято Пасхи, Седмицю і Свято Кучок. Хто жив далеко, мав право йти тільки раз.

Євреї святкували Пасху як пам’ятку виходу з єгипетської неволі. Тепер Пасха є для нас святкуванням перемоги Ісуса над смертю, гріхом і сатаною.

Друге свято Седмиця – інакше П’ятидесятниця, або Зелені свята, яким тепер для нас є Зішестя Святого Духа. Євреї згадували в це свято отримання Мойсеєм Божих Заповідей. Святкування розпочинали від першого зібрання пшениці, тому це є також Свято жнив.

Третє свято – Кучок, або наметів, яке теж називали святом урожаю. Як подяку Богу за отримані дари землі всі перші плоди жертвували для Господа. Святкування полягало у мандрівці і ставленні наметів, на знак мандрівки предків через пустиню (Втор.16,16).

Ісус пішов з батьками на свято Пасхи, коли Йому було вже 12 років.  

Святкування Пасхи в Єрусалимі тривало 7 днів. Євангелист нічого не записав, як виглядало це святкування, але затримався на події, яка мала місце вже піся свята.

ДОРОГА СТРАЖДАННЯ

Всі люди вийшли в дорогу додому, також Йосиф і Марія. Перший етап дороги не був довгий, тільки 18 кілометрів, тобто вони йшли тільки пару годин. Батьки довіряли Ісусу, а також своїм рідним і знайомим, і тому не переживали за сина.

Лука записав: „Його не було серед родичів і знайомих” (Лука 8,21).

Ісуса не було серед родичів і знайомих, бо він є серед тих, які слухають Його Слово – „Моя мати і брати мої є ті, які слухають Слово Боже і Його виконують (Лк 8,21).

Напевно, коли Йосип і Марія не знайшли Ісуса, вони були дуже стурбовані. Можемо спробувати уявити собі, що вони переживали протягом цих трьох днів. Можливо, Марія пригадувала собі слова Симеона, сказані 12 років раніше

“А твою душу меч проникне” – чи це вже той меч, про який говорив пророк?

Три довгих дні – це заповідь тих днів, які настануть, коли Ісуса вб’ють. Три дні він буде спочивати в темряві землі.                                        

Земна дорога Ісуса в Євангеліє від Луки – це постійна дорога в Єрусалим. Вже  малим хлопцем Ісус залишається в Єрусалимі і все Його життя буде постійною дорогою в Єрусалим, щоб віддати своє життя, щоб виконати волю Отця.

Це є також дорога, на якій я можеш найглибше з’єднатися з Богом.

Та чи прагнейти цією дорогою?

БУТИ В ДОМІ ОТЦЯ

Як у пасхальний ранок смуток жінок перемінився в радісну зустріч з улюбленим Ісусом, так і тут в храмі після трьох днів Йосиф і Марія переживають радість знайдення сина.

Єврейські учителі Писання проводили свої доповіді не в самому храмі, а на теритoрії храму. Їхнє навчання полягало в тому, що вони ставили багато запитань і намагалися відповісти на них словами з Писання. Ісус, маючи 12 років, вперше занепокоїв єврейських вчених. 20 років пізніше в Його особі вони будуть бачити для себе найбільшу небезпеку.

В Євангеліє читаємо, що батьки були здивовані, коли побачили Ісуса серед вчених. Можливо, певний час вони прислуховувалися до Нього і вперше почули Його мудрість і, як батьки, також потребували зростати в пізнанні Ісуса.

На слова Марії „Дитино, чому ти це так зробив?”, Ісус відповідає: „Чого ж ви мене шукали?”.

Ніби Він був здивований тим, що батьки взагалі шукали Його.

А можливо, Ісус хотів спитати, чому Ви мене шукали всюди (бо ж шукали аж 3 дні)? „Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого” (Лк 2,49). Єрусалимська Біблія перекладає „бути при справах Отця мого” як „бути в домі Отця мого”.

Ісус тут вперше проголошує, що Бог є Його Отцем, що це Його життєва місія –   бути зануреним у справи Отця. Він прийшов на землю, щоб показати нам Бога. Ісус говорить про Себе: “…Хто мене бачив, той бачив Отця” (Йо 14,9).

Ти можеш спитати себе, що для Тебе означає бути в домі Отця?

ТИ – ХРАМ БОЖИЙ

Читаємо в Діяннях Апостолів, що „Бог не живе в храмах побудованих людською рукою, але в живому храмі серця” (17,24-28).

Господь хоче, щоб Ти якнайчастіше єднався з Ним у своїй душі. Робиш це, коли відкриваєшся на Його благодать в святих Таїнствах, коли молишся, помічаєш Його діяння у своєму житті та в житті інших. Бог хоче щоби в усьому, що ми робимо, що говоримо, чим живемо – ми єдналися з Ним, щоб у своєму серці ми постійно перебували в домі Отця.

Наша душа створена Ним є призначена до вічного життя з Ним, тому є так важливо, щоб ми постійно єдналися з Ним в нашій душі.

Бо, як запитує Ісус в Євангеліє від Матея: „Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу? Що може людина дати взамін за свою душу?” (Мт16,26).

На скільки переповнює Тебе ця свідомість, що Бог живе в мені, що Ти є Його живим храмом?

БОЖА ВОЛЯ: НЕ ЗАВЖДИ РОЗУМІТИ – БУТИ ГОВИМ

Святий Лука закінчує опис знайдення Ісуса словами „вони не зрозуміли слова, що він сказав їм” (Лк 2,50). Можливо, що Лука писав Євангеліє, слухаючи спогадів Марії і почув від неї слова: „Я не розуміла, що бути в справах Отця означало так багато вистраждати”. Марія не розуміла, але була готова приймати все, що приходило, як об’явлення Його волі, повної любові. Ісус, звертаючись цими словами до своїх батьків, мав одночасно велику пошану до них. Читаємо, що він “пішов з ними і був їм слухняний”.

Ти можеш спитати себе, чи маєш в собі таку готовність, бажання завжди виконувати волю Господа?

ЩО У ТВОЄМУ СЕРЦІ?

Марія затримувала все і роздумувала у своєму серці. Вона є для нас найгарнішим зразком мислення про Бога.

Наші думки мають дуже велику силу, в них ми єднаємося з Богом, з них народжуються наші почуття, слова і вчинки. Проси Бога про благодать, щоб як Марія постійно носити Його в своєму серці і єднатися з Ним у своєму нутрі. Так любов буде постійно розвиватися в Тобі.

Що означає думати з любов’ю?

Можеш пригадати собі стан закоханості – як легко тоді думати про особу, носити її у своєму серці. Проси про благодать закохатися в Бога, так як Марія.

СЛОВО ПРО МУДРІСТЬ   

Наше читання закінчується словами: „Ісус зростав мудрістю, літами і ласкою в Бога та людей” (Лк.2,52). Читання минулої неділі закінчилося подібними словами: „Хлоп’я ж росло й міцніло, сповнюючись мудрістю і Божа благодать була на ньому” (Лк.2,40).

Також сьогодні Ти чув про здивування вчених мудрістю Ісуса.

Ісус як Бог був всезнаючим, але як людина він зростав і щораз більше Його мудрість проявлялася назовні. З часом також щораз більше ставало видимим для людей вподобання, яке Бог мав у Ньому. Люди могли це бачити через Його добрі діла, чуда, які робив, почути це в силі навчання. Тому й написано: „Ісус зростав ласкою в Бога та людей”.Вірші 40 і 52, які згадують мудрість Ісуса, є як кладка, яка поєднує цю єдину, описану подію з життя молодого Ісуса.

Молячись цим Словом, запитай себе: що для Тебе означає бути мудрим Божою мудрістю? А що є мудрість цього світу, про яку пише св. Павло?: „І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале” (Рим 12,2).  

Чи маєш відвагу протистояти мудрості цього світу, щоб більше об’явилася Божа мудрість?

У п’ятій таємниці розарію – Знайдення Ісуса в храмі, молися з Марією про дар мудрості для себе та для інших людей.