П’ятидесятниця: між сиренами і молитвою

Вогонь є одним із символів Святого Духа. Коли ми думаємо про П’ятидесятницю, часто в уяві маємо образ учнів і вогненних язиків над їхніми головами. Тут вогонь є символом Божої присутності, тепла, очищення та просвітлення. Та є й інший вогонь — той, що несе знищення, руйнування та спустошення.

Минулого тижня вся Церква готувалася і переживала велику урочистість Зіслання Святого Духа.

Із 22 по 24 травня в Осередку «Карітас-Спес» (селище Зарічани) відбувся Дієцезіальний День підлітка, або ж “Teenager’s Day”. Близько 450 підлітків із різних парафій зібралися разом, щоб шукати «Джерело життя і святості», адже саме такою була тема цієї зустрічі.

Сестри Служниці Святого Духа, а саме с. Тетяна Богославець та с. Наталія Гальцова, також приїхали на цю зустріч разом із підлітками з парафій Києва та Борисполя.

Це був дуже цінний час, коли підлітки могли знайти нових друзів, мати час на молитву, катехези на актуальні теми, а також на відпочинок і розваги.

Дуже гарною була вігілія П’ятидесятниці, під час якої в Адорації лунали молитви про мир, про дар Святого Духа, разом із прославленням і подякою Богові. Також молодь мала можливість приступити до сповіді та щирої розмови.

Та ніч була сповнена вогню Святого Духа! Коли всі після молитви готувалися до сну, на жаль, залунали сирени. Кожен молився про Божий захист… пролунали перші вибухи ППО. В інтернеті з’являлися невтішні новини: дрони і ракети летять на Київ… Ми були за 150 кілометрів від столиці.

Тієї ночі 90 ракет і 600 російських дронів атакували українські міста та села. Під важкою атакою опинився Київ. Під удар потрапили житлові будинки, школи, університет, музеї, бібліотеки, об’єкти водопостачання та інші споруди.

Київ горів тим другим вогнем — вогнем знищення і смерті. З неба падали ракети й дрони, щоб заби

рати життя, щоб приносити хаос…

Але потім настав ранок. Непростий ранок, бо соцмережі були наповнені фотографіями наслідків атаки. Там, де колись вирувало життя, тепер — згорілі будівлі та дим.

І все ж це був ранок П’ятидесятниці. Коли я запитувала дітей, як пройшла ніч, вони казали, що спокійно спали, лише трохи боліла спина в тих, хто спав на підлозі, бо ліжок усім не вистачило. Потім була ранкова молитва, спів і сніданок. Життя продовжується! І це є Боже диво, яке Він дарує нам щоранку.

Завершилася зустріч урочистою Службою Божою, під час якої понад 70 молодих людей приступили до Таїнства Миропомазання, яке їм уділив єп. Віталій Кривицький. Місце, на якому ми всі зібралися, було сповнене Божої присутності, Божого Духа, який несе життя, радість і мир.

Цьогорічна П’ятидесятниця була справжнім часом контрасту двох вогнів: Божого — і ворожого, вогню ворога людяності. Ворога, який уже переможений, який уже програв, і це є його агонія.

І навіть якщо його вогонь виглядає потужнішим, усе ж той вогонь, який запалює Святий Дух, є вогнем незгасним — вогнем любові, який палає в серці кожного, хто вірує.

Мені дуже болить за всіх, хто постраждав тієї ночі. Огортаю їх молитвою і доручаю милосердному Богові, Який є в цьому вогні, як тоді у вогняній печі, де були три юнаки і четвертий — «наче Син Людський».

Бог є посеред нас у цьому полум’ї і, більше того, запалює Свій вогонь у наших серцях — у серцях молодих людей, які понесуть його до інших, до своїх родин та друзів.

Прийди, Святий Духу, наповни серця Твоїх вірних та запали в нас вогонь Твоєї любові.

с. Тетяна Богославець