3. ДЕРЕВО ЄССЕЯ – 1-ИЙ ТИЖДЕНЬ АДВЕНТУ, ВІВТОРОК

Після Адама та Єви, коли вже світ наповнився людьми, був такий час, що люди забули про Бога, не слухали Його, робили багато поганих речей. Коли люди чинять гріх, Бог засмучується. Бог мав знайти спосіб, як усунути усе зло зі світу. Був один чоловік, який пам’ятав про Бога і слухався Його. Він і вся  його сім’я. Цього чоловіка звали Ной.  Ной – дуже важлива особа, бо Бог заключив з ним другий договір – завіт, так само як це колись зробив з Адамом. Ось як це було.

Бог наказав Ною побудувати човен – ковчег, щоб в ньому могла сховатись його сім’я і всі тварини, бо Він хоче послати великий дощ на землю. Коли Ной будував ковчег, він говорив людям, щоб перестали робити зло і слухалися Бога, але ніхто на Ноя не зважав, всі лише сміялися з нього. Коли Ной закінчив будувати ковчег, він завів туди всю свою сім’ю та по одній парі з усіх тварин на світі. Тоді Бог послав дощ, дуже багато дощу – 40 днів і 40 ночей ішов дощ і  затопив увесь світ. Всі люди і тварини, які не були в човні Ноя, загинули.

Коли потоп закінчився і Ной зі своєю сім’єю вийшли на сушу, Бог пообіцяв Ною, що вже більше ніколи не зішле на землю потоп, який би знищив світ. Як знак, який би нагадував про цю обітницю, Бог поставив на небі прекрасну веселку. Навіть в світі, де повно гріха, Бог кохає нас і дотримується своєї обіцянки. 

Ось як Біблія розповідає про цю подію.

«Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства. Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі. І сказав Бог до Ноя: “Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож я знищу їх разом із землею. Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою.

І був потоп на землі сорок днів; води, прибуваючи, підняли ковчег, і він звишився над землею.

Води ж зростали, і прибуло їх дуже багато на землю, а ковчег носився по верху вод. І зросли води на землі сильно дуже й укрили всі найвищі гори, що були під небом. Води піднялись угору на п’ятнадцять ліктів і закрили гори. Всяке створіння, що рухається на землі загинуло: птаство, скот, звірі, всі плазуни, що повзають на землі, і всі люди. Все, що має віддих життя в ніздрях та що живе на суші, згинуло. Ось так вигинуло всяке створіння, що було на землі: люди, скот, плазуни і птаство піднебесне – їх вигублено з землі; остався тільки Ной та й ті, що були з ним у ковчезі.

І панували води на землі сто п’ятдесят днів. Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати. Джерела безодні  й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився. Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п’ятдесят днів, опали; і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату. А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів’я.

По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі, і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі. Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі. Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили.  Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.

Бог  поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: “Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю. Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини. Тільки м’яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете.

Від усякої тварини я вимагатиму вашої крови – життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму (відповідальности за) життя людини. Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину. Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній.”

І сказав Бог до Ноя та його синів: “Оце я установляю мій союз з вами і з вашим потомством після вас, з кожним живим створінням, що з вами: з птаством, із скотом, з кожним звірем земним і зо всіма тваринами, які вийшли з ковчега. Я встановляю мій союз із вами: ніяке тіло не буде більше знищене водами потопу, ні потопу вже не буде, щоб пустошити землю.” Далі сказав Бог: “Ось знак союзу, що його я укладаю між мною й між вами та між усякою живою твариною, що з вами, на вічні покоління: мій лук покладаю я в хмарах, і він буде знаком союзу між мною і між землею.» Книга Буття 6:11-14; 7:17-8:12; 9:1-13

Роздрукуй символи сьогоднішньої історії та почепи та гілку як чергову прикрасу. 

Що таке “Дерево Єссея”, історію виникнення та значення цієї гарної адвентної традиції, відомої у багатьох країнах дізнаєшся тут, а розповіді на інші дні знайдеш за цим посиланням.

Малюнки та частина текстів взято із сайту thejoyousfamily.com.