Бажаємо усім гарної неділі і запрошуємо почитати сьогоднішній псалом та роздуми до нього. Текст приготувала с. Марія Марта Пшивара, SSpS.

Можна це робити у 4 прості кроки за методом Lectio Divina:
1. Lectio – “Про що говорить текст?” прочитай і намагайся зрозуміти, про що цей текст, про кого йде мова, де відбувається дія, що говорять дійові особи, і т.д.
2. Meditato – Роздуми над текстом, медитація. “Що через цей текст Бог говорить конкретно до мене?”
3. Oratio – “Яка моя відповідь Господу на Його слова?”
4. Contemplatio – споглядання. Просто будь у присутності Бога, Який себе об’являє.

Перед читанням зроби знак хреста і запроси Святого Духа: “Святий Духу Боже, прошу Тебе, прийди тут і зараз до мене, щоб я почув, що Бого говорить до мене через цей текст, зрозумів це та виконав у своєму житті. Прошу це в імя Господа мого Ісуса Христа. Амінь.”

 ПСАЛОМ 40

Давид, який є автором цього псалму, звертається до Господа дуже емоційно, показує, що сумує за Ним, чекає на Нього. Грецький переклад говорить: «Скучаючи, я чекав на Господа. Він звернув на мене свою увагу і вислухав мою молитву» (в.1). Так може говорити людина, яка має дуже близькі відносини з Богом. Можемо собі це краще уявити, коли подумаємо про когось, кого кохаємо і давно не бачили цієї особи. Бог хоче, щоб ми хотіли зустрітися з Ним та щоб Йому про це говорили.

У вірші 3 псалмоспівець, прославляючи Господа, визнає: «І витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота». Тут пригадується Йосиф, вкинутий своїми братами в яму, перед тим, як його продали єгиптянам (Бут. 37, 24). В багнисту яму мешканцями Єрусалима був вкинений також пророк Єремія, бо пророкував те, що їм не подобалося (Єр. 38,6). Господь врятував їх і вони продовжували прославляти Його своїм життям. Давид має дуже конкретний досвіт близькості Господа, згадує численні чуда в своєму житті, особливо пам’ятає час, коли він також був на дні і Господь його витягнув. Можливо це був його гріх перелюбу або вбивства? Він з покорою визнає свою грішність, слабкість, духовну вбогість а одночасно не затримується на собі. Він це визнає і подовжує прославляти Господа, звіщаючи Його закон, який носить глибоко «у своєму серці» (в.9). Він йде за Господом не з натуральної релігійності, виконуючи різні практики, але робить це від серця, маючи з Богом живі відносини та переживши досвід Його милосердя, прощення

Друга частина псалму свідчить про те, що псалмоспівець знову знаходиться у важких обставинах. Не знаємо до кінця, яка їх причина. Він знову згадує свої численні провини, яких «більш, ніж волосу на його голові» (пор. в. 13), говорить про нещастя і про тих, які бажають йому зла, насміхаються з нього та навіть хочуть його вбити. Не знаємо, чи це реальні особи, які вороже до нього ставилися, чи це внутрішня темрява, через яку проходить. Певним є те, що переживає смуток і самотність.
Насмішки і удари, про які говорить, пригадують страждання Ісуса, коли Він висів на хресті а ті, хто стояли під хрестом на різні способи над Ним знущалися. Ісус терпеливо і з любов’ю приймав ці страждання, молячись за своїх ворогів «Отче відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк 23, 34).

Давид закінчує свою молитву, визнаючи непохитну довіру до Господа, Котрий йому допомагає і Котрий має силу визволити від всього, що його зовнішньо або внутрішньо зневолює. Він тримає в пам’яті чуда, які здійснив в його житті Господь і якщо навіть тепер страждає, то впевнений, що Господь його визволить у свій часі. Йому просто потрібно терпеливо очікувати. Цей чекання підсилює в ньому тугу за Господом, що поглиблює їхні взаємні відносини.

Під час медитації затримаюся над тим досвідом Давида, який мені тепер особливо близький. Вслухаюся в почуття, які в мені народжує Слово. Розмовлятиму про це з Ісусом.
Ісус говорив про себе: «Їжа моя,- волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити» (Й 4, 34). Давид говорить про себе, що радістю для нього є чинити волю Бога (в.9). А як це є зі мною, чи воля Бога має значення в моєму щоденному житті, чи її розпізнаю? А якщо так, то чи виконую її з радістю, або я є «мучеником»?

В молитві пригадуватиму особи або ситуації, які мені трудно прийняти.

Після кожного, як рефрен повторюватиму: «Блажен муж, який на Господа поклав своє довір’я» (в.5). «Я ж бідний та нужденний, але Господь дбає про мене. Ти – моя допомога і мій визволитель, Боже мій, не забарися!» (в.18).

Псалом 40 (39)
Подяка за благодать 2-11; він просить про нову благодать 12-18
1 Провідникові хору. Псалом. Давида.
2 Надіявся, на Господа надіявся я твердо, і він нахиливсь до мене й вислухав моє благання.
3 І витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота, і поставив на скелю мої ноги, ствердивши мої кроки.
4 І вклав мені в уста новую пісню, хвалу нашому Богові. Багато хто побачить і буде шанувати, і вповати на Господа.
5 Блажен муж, який на Господа поклав своє довір’я, хто не пристає до зухвальців, ані до тих, що збочують у брехню.
6 Силу чудес учинив ти, Господи, мій Боже, провидінням твоїм над нами. Ніхто тобі не рівний. Я був би радий їх звістити й розповісти, та забагато їх, щоб їх перелічити.
7 Жертви й офіри ти не хочеш, вуха відкрив у мене. Ти всепалення й жертви за гріх не домагався.
8 Тоді сказав я: “Ось я приходжу; у сувої книги написано про мене:
9 Чинити твою волю, Боже мій, я радий, і твій закон у мене в серці.”
10 Я оповів про справедливість на великім зборі, не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
11 Не заховав я в моїм серці твою справедливість; я розповів про твою вірність і твоє спасіння. Не затаїв твоєї ласки й вірности твоєї перед великим збором.
12 Не зачиняй, о Господи, від мене твого серця; милість твоя і твоя вірність хай мене завжди зберігають.
13 Бо злидні мене без кінця обсіли, провини мої мене наздогнали, так що й дивитись вже не можу. Їх більш, ніж волосу на голові у мене, і серце моє зомліло.
14 Зволь, Господи, мене урятувати; о Господи, поспіши мені на допомогу!
15 Хай осоромляться й почервоніють усі ті, що на мою душу зазіхають, щоб її погубити. Нехай назад відступлять і застидаються ті, що тішаться моїм нещастям!
16 Нехай збентежені вкриються стидом ті, що до мене кажуть: “Ага! Ага!”
17 Хай радуються й веселяться в тобі всі, що тебе шукають, і нехай завжди кажуть ті, кому люба твоя допомога: “Хай возвеличиться Господь!”